Вони приходять уночі…

Побачивши цей малюнок, одна із співробітниць «Приватної газети» відразу сказала, що точно знає його зміст.
– Я знаю, знаю. Це – змалювання важкого життя теперішньої молоді через образ черв’ячків, – вигукнула дівчина, прикипівши до монітора. – Ось дивіться – маленький черв’ячок (молодь), відокремлений від суспільства великих черв’яків (дорослих). Він – вигнанець, його ніхто не розуміє. Думаю, автор хотів передати вічну проблему «батьків та дітей».
Непогане тлумачення малюнка на стіні. Щоправда, про істинну його ідею знає лише автор. Можливо, він і не здогадується, що в його роботу інші вкладають такий глибокий зміст.

Треба відзначити, що малювання на стінах не таке вже й дешеве задоволення – один аерозольний балончик з фарбою коштує у середньому 27 грн. А  подивіться, який різнокольоровий малюнок – використано, як мінімум, п’ять балончиків з різною фарбою. Незвичайна якась вийшла оса – блакитно-зелено-рожева. На простенькій жовто-чорній, яку ми зазвичай зустрічаємо у природі, можна було б зекономити.

Графіті – поздоровлення кременчужан із Днем міста. Простенько і зі смаком. Зазвичай автори настінних малюнків – люди, які серйозно займаються цим видом мистецтва. Як сказав один із кременчуцьких графіторів: «Малювання для мене – це і не наука і не розвага, а вираження самого себе. А натхнення приходить тоді, коли починаю малювати».

Популярне «графіті-місце» у Кременчуці – паркан Хлібокомбінату (вулиця Красіна,1). Тут малюють як початківці, так і майстри «зі стажем».

Ніч. Тиша. Кілька людей з балончиками «тусуються» біля приміченої вдень стінки – потрібно все зробити якісно тихо та швидко, щоб не потрапити до рук правоохоронців. В Україні та й в інших країнах творчість на чужих парканах «не есть хорошо». Такі дії художників вважаються хуліганством, псуванням майна. Так що ховаються подалі від людей графітори не дарма. Кому ж хочеться провести за гратами від 15 днів до 5 місяців та заплатити чималенький штраф за власну творчість! 

Дуже часто автори графіті у власних шедеврах зашифровують своє ім’я (логотип). Дехто називає це сучасним відображенням радянських написів: «Тут був Вася», «Саша + Маша», «Льоха forever» тощо. Проте іноді настінні митці занадто захоплюються маскуванням. І потім глядачам дуже важко зрозуміти не лише ім’я автора, але й початковий задум його малюнка. До того ж твориться витвір зазвичай уночі  – можливо, й автору потім потрібно добряче «піднатужиться», аби впізнати серед нічних робіт свою.  

Галереєю настінних малюнків також можна назвати й стіну колишнього тиру (Центральний парк).