У військовому ліцеї виявлено збройний арсенал

Колекціонувати зброю вдома нині заборонено законом. Чи не єдине легальне для цього місце – музей. У Кременчуці колекція зброї знаходиться у військовому ліцеї. Протипіхотні міни, пластмасові китайські моделі автоматів, нагани, з яких «червоні» панянки полюбляли розстрілювати «білих» офіцерів, гранатомет «Муха» («знищувач» кримінальних авторитетів), – усі ці екземпляри зброї бачив, мацав та «приміряв» «ТелеграфЪ».

На фото: Переносний зенітно-ракетний комплекс (ПЗРК).
У ПЗРК габарити маленькі, проте літак та гелікоптер він рознесе вщент на відстані до трьох кілометрів. Такої зброї побоюються американці. Бо це – улюблена іграшка терористів. Їхнє виробництво, зокрема на Україні, скорочується.

Чим Чапаєв не Богдан Хмельницький?
Збирає в музеї боєприпаси, пістолети, автомати, кулемети, військові форми тощо, в основному, начальник військового ліцею Володимир Поляков. Він знає історію кожного нагану, снаряду чи міни…
– Як виникла ідея відкрити музей зброї?
– Був у мене командир роти майор Клімов. Він спочатку колекціонував прапорці, значки потім ми разом взялися за зброю, військові форми. Було це років чотири тому. Зараз діти, побачивши значки жовтенят, запитують: «А чому на одному дівчинка біла, а на іншому – жовта?» Вони навіть і не підозрюють, що то взагалі не дівчинка, а маленький Володимир Ульянов (Ленін). Дуже часто, вказуючи на бюст Чапаєва, я запитую у ліцеїстів: «Хто це?» Відповіді чую різні, часто – Богдан Хмельницький. Наші діти дуже погано знають історію свого народу. Ось чому музеї зброї, військових форм просто необхідні.
– Що зі зброї, котра тут є, ви вибрали б для себе?
– Дивлячись на те, кого я зібрався б захищати: себе, сім’ю, будинок чи Вітчизну. Ходити по місту із гвинтівкою-«трьохлінійкою» важкувато, тут підійде, мабуть, ТТ (пістолет). Якщо громадянська війна, то вибрав би щось автоматичне. Для дому – «трьохлінійку», кулемет Калашникова або, щоб повністю совість заспокоїти, «Максимку» (сміється – прим.авт).
У музеї, до якого поки що ходять лише учні військового ліцею та деяких шкіл міста, є також і колекція військових форм. Там можна побачити давньоруські залізні лати разом із шоломом, радянську форму, нинішню українську, козацьку та навіть польську. За словами Володимира Полякова, багато речей подаровані гостями, котрі приїздять до ліцею, а також принесені місцевими жителями.

Пістолет-кулемет Томпсона відомий із американських гангстерських фільмів 30-х років. Згадати хоча б «У джазі лише дівчата». Тоді в США був сухий закон. Гангстери заробляли гроші, торгуючи забороненим у рідній країні спиртним «пійлом». А ворогів убивали саме із таких «Томпсонів».

Володимир Поляков говорить, що у Кременчуці дуже багато людей, які колекціонують зброю. Проте сторонньому оку її ніхто не показує. Колекціонування зброї заборонено законом. А це означає лише одне – люди ризикують власною свободою, збираючи військову артилерію у себе вдома. 

Пістолет-кулемет Судаєва (ППС) виготовляли дітлахи 12-13 років у блокадному Ленінграді (нині Санкт-Петербург). Дуже простий у виготовленні та використанні, легкий. В основному, ППС користувалися танкісти, льотчики. Більшість спеціалістів вважають, що ППС був найкращим пістолетом-кулеметом Другої світової війни.

Звичайний бойовий снаряд випускають зі зброї. Під час вибуху створюється поле у вигляді конуса із дрібних частинок, схожих на голки. Якщо такий снаряд вибухає над окопом – всіх, хто знаходиться там, пронизує наскрізь – ніхто не залишається в живих. У даному випадку перед вами найбільш безпечний, «мирний» снаряд. Його випускають також із пушки, проте замість смертоносних «голок» на голови людям падають листівки із закликами чи повідомленнями. Маємо надію, що такі снаряди у прийдешній передвиборчій кампанії українськими партіями застосовуватися не будуть.

Кулемет «Максим» сконструйований Максимом Хайремом Стівеном у 1884 році.
Англійці використовували «Максим» під час Першої світової війни. Більшість європейських країн тоді виступили проти використання такої «нелюдської» зброї. Адже з допомогою цього кулемета англійці просто «косили» своїх ворогів, які були озброєні лише гвинтівками та пістолетами. «Максимка» дуже важкий. Найперший екземпляр важив біля 240 кілограмів. Після модернізації вага кулемета зменшилася до 70 кілограмів. Проте разом з цією технікою солдатам доводилося тягати стрічки, машинки для набивки стрічок патронами, запас води для охолодження стволу.

Німецький автомат МП-40. Використовувався німецькими солдатами під час другої світової війни. Зараз у неробочому стані.