Як заробити пристойну пенсію

На кожного працюючого Пенсійний фонд має „досьє”
Призначення пенсій в Україні регулюється Законом „Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування”. З моменту чинності цього закону (в 2004 році) країна перейшла на систему пенсійного страхування. А це означає, по-перше: право на  пенсію мають лише застраховані особи. По-друге, розмір вашої пенсії залежить від того, які суми внесків і протягом якого часу ви перераховували до Пенсійного фонду.
Власне, із зарплати самого працівника до Пенсійного фонду перераховуються незначні суми (з 561 грн. – 0,5%, з решти – 2%). А левову частку внесків за вас сплачує роботодавець – на сьогодні 33,2% від суми вашої легальної зарплати.
Відомості про всі сплачені внески заносяться до Бази даних персоніфікованого обліку внесків Пенсійного фонду України. І на кожну легально працюючу людину в Пенсійному фонді є особиста пенсійна справа в електронному вигляді. Її номер співпадає з вашим ідентифікаційним кодом, присвоєним податковою службою.
Підтвердженням того, що ви застраховані, є Свідоцтво про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування (надалі – Свідоцтво). Ці документи масово видавали працівникам у 2001-2002 році. Особам, котрі  тільки-но прийшли на перше робоче місце, варто поцікавитися у роботодавця, окрім трудової книжки, ще й тим, коли буде видане таке свідоцтво. Інакше ви можете мати проблеми. Які саме?

Контролюйте забудькуватих роботодавців
Як підкреслила Інна Палаженко, начальник відділу пенсійного забезпечення управління Пенсійного фонду Крюківського району, стаж роботи кожного працівника Пенсійний фонд рахує не календарно, а згідно сплачених страхових внесків. Місяць роботи буде зарахований вам як повний для страхового стажу, якщо внесок до Пенсійного фонду склав не менше 33,2% від мінімальної зарплати.
Ось чому варто на першому робочому місці спитати про Свідоцтво – воно є підтвердженням ваших взаємин із Пенсійним фондом і дає право цікавитися сплаченими роботодавцем внесками. До речі, у цьому році управління Пенсійного фонду Крюківського і Автозаводського районів провели соціальну акцію: розіслали працівникам роздруківки про сплачені суми страхових внесків, починаючи з 2004 року. Мета цього – дати зрозуміти важливість легального заробітку і необхідність час від часу контролювати роботодавців на предмет сплати ними внесків до Пенсійного фонду.

Довідка. З 1 липня 2007 року „мінімальна зарплата складає 440 грн., а мінімальний внесок до Пенсійного фонду – 146 грн. 08 коп.
З 1 жовтня 2007 року „мінімалка” підвищиться до 460 грн., внесок складе 152 грн. 72 коп.

Приклад 1. За призначеням пенсії до управління Пенсійного фонду Крюківського району звернулася жінка, котра легально працювала на будівництві у Києві і мала високу заробітну плату, яку отримувала цілком легально. Це давало їй право на призначення пристойної пенсії (враховується коефіцієнт заробітної плати – про нього ми розповімо трохи далі). Але от біда – роботодавець „забував” перераховувати внески до Пенсійного фонду. В результаті в жінки „випав” страховий стаж, і вона втратила право на зароблену пенсію гідного розміру. Єдиний вихід – судитися з роботодавцем і вимагати сплати внесків. Ось чому не зайве час від часу цікавитися, чи сумлінно ваш роботодавець платить внески до Пенсійного фонду.

До речі, якщо ви, скажімо, брали на підприємстві відпустку за свій рахунок терміном на місяць, то цей період не буде зарахований вам до страхового стажу, оскільки роботодавець не платив вам зарплату, а значить – на законних підставах не перераховував і внески у Пенсійний фонд.

Як рахують пенсію
Право на пенсію людина отримує, якщо її страховий стаж складає не менше п‘яти років. Це стосується як пенсій за віком, так і пенсій за інвалідністю, за втратою годувальника.
Інна Палаженко навела приклад, коли жінці не могли призначити пенсію за інвалідністю, бо вона працювала у приватного підприємця і не була  застрахована у системі загальнообов‘язкового державного страхування.
Є таке поняття, як «основний розмір пенсії». Він визначається за формулою:
Пенсія = зарплата x коефіцієнт стажу.
Проте термін «зарплата» у формулі – це не заробіток працівника, а розрахункова величина, яка залежить ще й від середнього розміру зарплати у народному господарстві. Тож формулу можна читати так:
Пенсія = (коефіціент зарплати працівника х середню зарплату в народному господарстві) х коефіцієнт стажу.

Приклад 2. Чоловік пішов на пенсію у 2003 році. Тепер він звертається до управління Пенсійного фонду із запитанням: чому його пенсія, нижча, ніж у колеги по роботі, який мав такий самий стаж і  таку саму зарплату? Різниця лише в тому, що колега пішов на пенсію пізніше – в 2006. 
Як пояснила Інна Палаженко, у цьому випадку якраз і відіграє роль середній розмір заробітної плати в народному господарстві. У 2003 році він був нижчим, ніж в 2006, і тому працівник, який пішов на пенсію у 2006, опинився у ліпшій ситуації. Час від часу держава, аби врегулювати ці  питання, вводить підвищувальні коефіцієнти.
Проте є й інший спосіб збільшити пенсію самостійно: вийти попрацювати два роки. Тоді, вам перерахують пенсію (відповідно до нового розміру середньої зарплати у народному господарстві), і вона стане вищою. Але для того, щоб пенсію перерахували по-новому, пеннсіонеру треба особисто звернутися із заявою до Пенсійного фонду за місцем проживання.

Якщо ваш основний розмір пенсії  виявиться нижчим за мінімальний розмір пенсії, встановлений у державі (на сьогодні – 410, 06 грн.), то ви отримаєте «мінімалку»: за умови, якщо маєте необхідний страховий стаж (для жінок – 20 років, для чоловіків – 25 років). За кожен понаднормовий рік роботи пенсія збільшується, але на дуже смішну суму - не більше, ніж на 4 грн. 10 коп. (детальніше на прикладі 3). Якщо стажу недостатньо, але є хоча б п’ять років (про які ми вже говорили), то людина отримуватиме менше мінімальної пенсії. 

Скільки треба заробляти сьогодні, щоб її розмір пенсії був пристойним?
Раніше, до введення в дію нового закону про пенсійне забезпечення, людина мала право вибрати будь-які п‘ять років з хорошим заробітком – і цього було достатньо для призначення пристойної пенсії. Проте тепер закон умовно «поділив» трудову біографію людей на два періоди – до 2000 року (до введення персоніфікованої системи обліку страхових внесків) і після цього. Тож тим, хто має два періоди стажу, пенсія нараховується частково за старою системою (вони все ще вибирають «урожайні» п’ять років до 2000), частково – за новою.
Але для нинішніх 20-27-річних (хто розпочав трудову біографію після 2000 року)  п’ять років  з хорошою зарплатою стануть неактуальними – як уже було сказано, Пенсійний фонд рахуватиме всі зарплати і всі внески, сплачені протягом страхового періоду.
І головними чинниками, які залежать від людини, стануть якраз коефіцієнт зарплати, коефіцієнт стажу і його тривалість.

Приклад 3. Людина йде на пенсію у 2007 році. Середня зарплата у народному господарстві за 2006 рік – 928,81 грн. (у розрахунках береться попередній рік до виходу на пенсію). Майбутній пенсіонер має 36 років стажу, а коефіцієнт зарплати дорівнює 1. (Зауважимо: ми взяли приклад, коли в людини «не випав» жоден місяць стажу.) Розрахунок основного розміру пенсії виглядає так:
1 х 928,81 х 0,36 = 334, 37.
Але сума, отримана в розрахунку  - менше мінімальної пенсії. Тому в даному випадку призначать гарантовану законом мінімальну пенсію – 410, 06 грн.
Понаднормовий стаж у цієї людини складає 11 років. Один рік стажу «коштує» дуже смішну суму - один відсоток розрахункової пенсії - у даному випадку це 3,3437 грн. (1% від 334, 37 грн.) Рахуємо зароблену «надбавку» за 11 років: 3,3437 х 11 = 36,78. У підрахунку маємо пенсію: 410,06+ 36,78 = 446,84 грн. Замало, як на пристойне життя!
Тобто ми дійшли до висновку, що коефіцієнт зарплати «1» – це погано і невигідно. Маючи більшу зарплату, яка «потягнула б» на коефіцієнт «2», цей пенсіонер мав би більшу пенсію, але навіть не вдвічі. Річ у тім, що  держава, м’яко кажучи, «економить» на надбавці за понаднормовий рік роботи: в тих, хто має розрахункову пенсію більшу за мінімальну, кожен рік понаднормового стажу коштує  4 грн. 10 коп. (1% від мінімальної пенсії). Тож розрахунок при коефіцієнті «2» з таким самим стажем виглядав би так: (2 х 928,81 х 0,36) + (4,10 х 11) = 668, 74 грн. І знову мало!

Тож якщо взяти до уваги чистий розрахунок за діючим законом, то маємо загальне правило: щоб заробити пристойну пенсію, треба мати легальну зарплату у 2,5-3 рази більшу, ніж середню за рік у  народному господарстві! Зараз на пенсію у розмірі 1000 гривень треба заробляти приблизно 2,5 – 2,7 тис. грн., і при цьому заробити солідний понаднормовий стаж.

Середні зарплати у народному господарстві (дорівнюють коефіцієнту зарплати «1»)
2002 р. – 306,45
2003 р. - 372,72
2004 р. – 524,14
2005 р. – 735,57
2006 р. – 928,81
Коефіцієнт зарплати визначається за доволі складною формулою. Ці коефіцієнти на кожен місяць друкують спеціалізовані видання «Пенсійний кур’єр», «Вісник Пенсійного фонду України». Людині, яка виходить на пенсію, плюсують коефіцієнти її зарплати за кожен місяць і ділять на кількість місяців страхового стажу, на які розраховані коєфіцієнти (починаючи з 2000 року).

Пастки для приватних підприємців і студентів
Приватні підприємці, які сплачують єдиний чи фіксований податок, не зароблять собі календарний страховий стаж. Чому? Наприклад, ви сплачуєте 100 грн. єдиного податку, з них не 33,2% (як в усіх інших) , а 42% (42 гривні) йде до Пенсійного фонду. Але мінімальний внесок, як вже було сказано, складає 146 грн. У підсумку вам врахують не рік роботи, а трохи більше третини року. Хоча є вихід: добровільно доплачувати внески,  звернувшись із відповідною заявою до терироріального управління Пенсійного фонду .
Так само нині в непрацюючих студентів навчання не йде у страховий стаж. Їм, щоб було менше до пенсії,  можна добровільно затрахуватися у Пенсійному фонді, отримати Свідоцтво і сплачувати внески – 146 грн. щомісяця.
Страховий стаж іде тим, хто служить в армії; безробітним (якщо вони перебувають на обліку у службі зайнятості); особам, які  доглядають за дитиною до 3 років та особам, які доглядають за інвалідами і престарілими, за умови якщо доглядальники стоять на обліку в управліннях праці та соцззахисту.