«Останній герой» по-кременчуцьки

Світлана з чоловіком мешкають на Зеленому острові вже не перший рік. Відразу, як до Кременчука приходить тепла літня погода, робінзони переїжджають на острови на чотири місяці, подалі від міського гамору та пилу. Разом із собою вони перевозять безліч речей - від посуду до диванів і починають облаштовувати своє затишне гніздечко. Зі звичайних дошок та гілок дерев вони роблять каркаси куренів, а потім обгортають його поліетиленовою плівкою. Наразі таких будівель у Світлани з Павлом чотири: одна -спальня, друга - вітальня, третя - кухня і в останній – коморі - робінзони складають необхідні речі.

Увесь невеличкий, але затишний табір відгороджений тином. Посередині табору – великий стіл і дві довгі лавки.
- А навіщо тут такий величезний, гостинний стіл?
- Ми користуємось ним, коли до нас приїжджають друзі, а це буває часто.
Схоже, гості тут бувають дуже часто, і робінзони привітно їх зустрічають. Для друзів у вітальні стоїть м’який диван, на якому тепло відпочивати.
Невеличка кухня обладнана різноманітними шафками. А навколо неї спостерігаємо оригінальні предмети побуту: рукомийник, зроблений із пластикової пляшки, мангал із чорним від вогню посудом, що служить плитою.
Окремо є ділянка для відпочинку з м’якими кріслами
«Невдовзі ми збудуємо душ. А покищо після роботи ідемо додому митися, а звідти одразу на острів. І так практично щодня»,- каже Світлана.
Найбільша проблема на острові – це сміття. «Інші туристи, - ділиться Світлана, - залишають сміття, де відпочивали, а наступного разу приїжджають і жаліються  на бруд. Ми ж своє сміття збираємо у великий пакет і викидаємо в урну на тому березі» .

Та є ще одна проблема. Крім Світлани та Павла, до їх табору іноді навідуються і незвані гості, адже влітку знайдеться чимало бажаючих відпочити на острові, особливо серед молоді. «Взагалі-то нас майже ніхто не чіпає. Адже наше селище знаходиться у тихій затоці, ще й дерева кругом ростуть, то ж нас не так просто помітити. Тим більше у нас є надійний охоронець – собачка Джена. Але, схоже, і вона не завжди може захистити житло від хуліганів. Так, наприклад, нас тут кілька днів не було, а сьогодні я приїхала і одразу почала прибирати, бо хтось розкидав усі речі по території. Мабуть, шукали щось цінне. Добре, що хоч курені не поламали, бо це не один день праці. На щастя, такі напади трапляються досить рідко. А взагалі життя на острові тихе та спокійне, справжній відпочинок для душі», - розповідає жінка.

До речі
Ця пара не єдина, хто облаштував собі на острові ділянку для відпочинку. Пропливаючи вздовж берега острова, ми бачили не одну галявину зі столом та лавками, навісом, місцем для вогнища та навіть з гачками для рушників на дереві. У таких місцях може відпочивати будь-хто, але перш за все слід попередити «господаря» ділянки (людину, яка це будувала).
Приїхавши, уважно огляньте місцину: на одному із дерев має бути табличка з мобільним номером телефону господаря. Попередьте його і відпочивайте на здоров’я!

Їжа, приготована на вогнищі, має свій унікальний смак «з димком»

Таких кімнат на острові дві: одна для господарів, друга для гостей.

Юлія ГОРОБЕЦЬ