Рюкзак – проти пуза, а дорога замість пляжу: як у Криму побачити більше та заплатити менше

Наповнені людьми кримські курорти... Хтось гріє животика на пляжі, час від часу відколупуючи зі шкіри дрібну гальку, хтось боїться в воду зайти, бо в ній медузи, хтось п’є мартіні на шикарній віллі... А дехто, замість цивілізованого відпочинку, пихтить з рюкзаком за плечима, щоб видертися на якусь гору чи залізти в якусь печеру.
Навіщо, питається? Три дні немите пожмакане волосся, обвітрене всіма вітрами обличчя, подряпані руки-ноги… Задля чого? Ніхто з туристів-рюкзачників не дасть на це питання однозначної відповіді, але... Перш за все, у походах приходить упевненість у своїх силах, відсторонення від буденних міських проблем та краще пізнаються люди, з якими подорожуєш. В екстремальних ситуаціях звідкись з’являються знання психології – не посилати ж товаришів кудись подалі, якщо ви й так неподалік того місця блукаєте:)
Головне у поході – правильно зібратися. Не забути намета, спальні мішки, аптечку, сірники, теплі речі, посуд, воду та трохи їжі.

Маршрут
За 12 днів ми зробили: Сімферополь – Бахчисарай (печерне місто Чуфу-Кале) – селище Хаджа-Сала (печерне місто Мангуп-Кале) – смт. Куйбишево (автостанція) –  селище Богатир – гора Бойка – Великий каньйон Криму – село Соколине (автостанція) – Бахчисарай – Севастополь – мис Фіолент – Сімеїз – Ялта – Алушта – Судак – Сімферополь.

Гроші
Тримісний намет взяли за 400 гривень (четверо влізли вільно), рюкзак – близько 300 гривень за штуку, 120 гривень – проїзд потягом до Сімферополя і назад. На всі інші потреби протягом двох тижнів пішло близько 500 гривень на брата. Тобто один день незабутнього відпочинку в Криму коштував одному туристу близько 70 гривень. І це при тому, що ніхто ні в чому собі особливо не відмовляв!

Порада: якщо хтось бажає викинути щось подібне, то порадьтеся з «бувалими» – вони підкажуть, чим доїхати, де поставити намет, взяти води, де магазини з «людськими» цінами, де купатися, де є їдальня та багато іншого цікавого й корисного. Головне у спілкуванні з кримчанами – не вірити таксистам – вони вас кілометр за 10 гривень провезуть та ще й розповідатимуть, як вам пощастило:)

Плюси «активного» відпочинку:
– можна побачити НАБАГАТО БІЛЬШЕ, ніж покаже екскурсовод, і ніхто тебе, як худобу не пожене з цікавого місця. Ви вільні йти, куди хочете і коли хочете, а не, як скаже хтось;
– не обов’язково платити за огляд природних перлин – достатньо просто обійти дядечка-цербера поза стежкою:)
– витрачаєш у п’ять разів менше грошей – отримуєш у десять разів більше емоцій та вражень;
– дівчатка худнуть, а хлопці сильнішають (40 кілограмів за плечима на другий тиждень уже не заважають);
– ви ближчі до природи – уночі намет атакуватимуть загони нахабних їжачків, світляки сяятимуть вздовж доріг, а величезні мартини приходитимуть зранку «позаглядати вам у рота»;
– ви не прив’язані до місця, яке набридне за тиждень, не знаєш, де будеш ночувати та що їсти на вечерю, – це додає особливої пікантності у й без того романтичну подорож:).

Мінус:
Неможливо звикнути до міського повітря. Повернутися у місто – це все одно, що жити у кузні чи кочегарці.

Більше 10 місяців турки-османи вели облогу столиці князівства Феодоро – Мангупа. Зараз не віриться, що всі ці стіни були червоними від крові.

Вода річки в розселині Великого каньйону виточує в камінні пустоти найчудернацьких форм. Найбільші з них місцеві жителі називають ваннами, де пропонують купатися відвідувачам. Вода в цьому природному санвузлі з «підбадьорюючим ефектом» – близько 10 градусів цілий рік.