Шістнадцять гектарів українського колориту

Сорочинський ярмарок – це поєднання усіх кращих традицій усього українського народу і за усю його історію, оспівані великим письменником Миколою Гоголем. До речі, посол корейського народу заявив на відкритті ярмарку, що «Мертві душі» та «Вія» на його батьківщині зачитують «до дірок».
Сорочинський ярмарок – це 16 гектарів заповнених глечиками, горщиками, сопілками, хусточками, сорочками, подушками, прикрасами та іншою продукцією національних виробників. Ціни на все це нікого не залишили байдужими:) Але головне на ярмарку – національний колорит – з декількох концертних майданчиків та головної сцени постійно лунала українська музика. До наших артистів залучилися також братні росіяни, грузини, казахи, корейці та інші народи. Запальні виступи, постійний шум від ярмаркуючих не давали забути гостям, що вони перебувають на святі, а не просто у торговельних рядах.

Секрет успіху – традиція + комерція
Дев’ятий рік поспіль ярмарок приймає гостей як комерційна структура – ТОВ «Сорочинський ярмарок». Цього разу лише на облаштування ярмарку витратили 800 тисяч гривень. Із них тільки 100 тисяч – на прибирання території.
Оренда місць, за словами організаторів, не така вже й страшна... Для підприємств вона коштувала 16 у.о. за квадратний метр на всі сім днів, а для приватників два квадратні метри за тиждень обійшлися у 250 гривень. Народні майстри, інваліди та школи взагалі нічого не платили.

Плани
У планах розпорядників ярмарку зробити опалювані торгові павільйони, щоб ярмаркувати можна було не лише влітку, але й весною та восени. До речі, дорадянські Сорочинці приймали гостей п’ять разів на рік. Також організатори працюють над створенням готельних та ресторанних комплексів.

Чому так дорого?
«Галю, а по чому у нас перці? По три? А тут аж по 14! А ще кажуть, що це ярмарок!» – обурюється чоловік, дивлячись на фрукти-овочі, що продають при вході. І дійсно, порівняно з минулим роком, ціни у Сорочинцях зросли. «Ось цей наборчик «юного алкоголіка», – каже один із ярмаркуючих «Телеграфу», вказуючи на дерев’яні стопки, – я того року брав за 30 гривень, а зараз він коштує 50». Загалом ціни на ярмарку, як помітили дотошні гості, на 15-20 відсотків «кусючіші» за ринкові. Чому так? Причин організатори назвали дві. По-перше, за бренд треба платити, тому оренда вплинула на ціну. По-друге, деякі майстри роблять продукцію спеціально до Сорочинців, бо знають, що тут її можна гідно продати.
А от хот-дог – він і в Сорочинцях хот-дог! І коштує всього три гривні. Бажаючих недорого перекусити багато, але високопосадовці оминають скромний лоточок пані Людмили: «VIP-персони у мене ніколи нічого не купляють, вони такого не їдять! – каже вона. І додає: «А взагалі, всі, хто тут ходить – багаті люди, а хто стоїть – бідні, бо гроші заробляють».
Недешево тут обходяться «біозручності» – дві гривні за «похід». У 80 гривень обійдеться гостинна хатка на ніч. Для тих, хто заробляє у Сорочинцях на життя, це задорого. Тому не дивуйтесь, якщо о шостій ранку побачите на прилавку людину у спальному мішку. Дехто навіть примостився на надувних матрацах, але більшість кутається у ковдри і спить під навісами. А ось і «ложе амура» – стіг сіна, у якому спочивають молоді пари. Суцільна романтика!