Своїм ходом

Виїжджати на Кримській півострів з Кременчука люблять увечері, мовляв сонце очі не сліпитиме і дороги вночі не так завантажені. Тож ми виїхали о 20.00, про що потім трохи пожалкували, адже на місці, тобто у Коктебелі, ми були вже о четвертій ранку, а дверний дзвінок пансіонату, в якому ми зібралися оселитися, не працював. Довелося залишити машину і піти на берег моря, милуватися рожевими від ранкового сонця горами. Отже, на дорогу з Кременчука до Феодосії (Коктебелю, Судака та інших курортів цієї частини узбережжя) пішло близько восьми годин (якщо не поспішати, часто зупинятися та їхати, користуючись мапою, а не попереднім досвідом). При виїзді з Кременчука на Дніпропетровську трасу на водіїв чекає така неприємність, як свіжо заасфальтовані та щедро засипані камінцями півтора кілометри автошляху. Навіть при швидкості 60 км/год. камінці з-під колес летять у різні боки, тож водії з’їжджають на обочини, щоб не пошкодити авто одне одного. За порадою бувалих автомандірвників, ми вирішили трохи зрізати і не доїжджати до Дніпропетровська, а поїхати через Солоне. Для цього перед Дніпродзержинськом на розвилці треба звернути направо (перший поворот відразу після невеличкої зеленої залізної будки з написом “Стройматериалы”). Трохи сільських доріг – і ми на широкому, з розподільною смугою шляху на Запоріжжя.  Якщо  втратили орієнтири, не соромтесь, запитуйте у місцевих навіть уночі, вони вже до цього звикли. Щоб не заблукати у Запоріжжі, тримайтеся Ленінського проспекту. Як тільки ви в’їдете у це місто, потрапите на коло (таке, як у нас на пивзаводі, лише замість танку – Ленін). Найширша дорога від цього кола і є Ленінський проспект. Далі, орієнтуючись дороговказами на Сімферополь, доїдете до Мелітополя. На цій частині дороги вже з’являться знаки, які вказуватимуть шлях на Джанкой.
При в’їзді на територію Автономної республіки Крим з нас узяли десять гривень курортного збору (з одного авто) і порадили не губити папірець, адже строк його дії – цілий рік. Даїшник на в’їзді виявився першим і єдиним, більше ми не побачили жодного.
У невеличких курортних містечках пересуватися на авто трохи проблемно – і так завузькі вулиці у сезон перетворюються на торгові ряди та пішохідні зони. Ми бачили аварію (“Жигулі” в “Жигулі”), але не бачили ДАІ. За словами місцевих, найчастіше ДТП трапляється у п’ятницю, а курортники на своїх машинах потрапляють у автопригоди на третій-п’ятий день відпочинку, коли їм вже здається, що вони – аси на змієвидних кримських трасах. “Одна з причин аварій у Криму – це наші дороги, - каже кримчанин-таксист. – Я маю на увазі не лише те, що вони завузькі, з великою кількістю спусків, підйомів та крутих поворотів. Просто під час туману чи дощу глиняний пил осідає на асфальт і робить його надзвичайно слизьким. Не місцеві водії цього просто не помічають і при обгоні чи на повороті втрачають контроль над авто”.
Кримський водій-ас розповів “Телеграфу” про те, що до ліквідації ДАІ Президентом, на півострові і так залишалося всього два стаціонарних пункти ДАІ. “Кажуть, у них була чистка, багатьох  звільнили”. На наше прохання таксист дав невеличкі характеристики автошляхам за основними курортними напрямками.

Феодосія-Керч
Доволі пряма з гарною видимістю. Однак, якщо їхати з Феодосії в Керч у першій половині дня і повертатися у другій -  сонце світить у очі  водія, просто засліплює, можна не помітити зустрічний транспорт. Дорога біля селищ Приморське та Берегове  проходить вздовж моря та безлічі пансіонатів. На ній багато пішоходів, зморених сонцем, які не помічають автомобілі.

Алушта-Судак-Феодосія
Це гірські дороги уздовж моря, іноді з поворотами на всі 180 градусів. У деяких місцях ширина проїзду менше шести метрів. Роз’їхатися двом зустрічним авто майже неможливо. Часто трапляються аварії при обгонах. Біля селища Морське проїжджа частина розмивається, обочини майже зруйновані морем. 

Сімферополь – Судак
Спочатку траса йде по рівнині, а потім – горами та лісами. Погана видимість. На дільниці біля Грушівки – ремонт.

Сімферополь-Ялта-Севастополь
Проходить у гірській місцевості, дуже багато так званих закритих поворотів, затяжних спусків та підйомів.

Бахчисарай-Ялта
Складна гірська місцевість, багата на круті повороти, підйоми та спуски. Зустрічному транспорту майже не можливо роз’їхатися. В результаті кількох обвалів ширина деяких дільниць проїжджої частини від с. Соколине до плато Ай-Петрі складає 4-5 метрів. Тож на Ай-Петрі краще підніматися канатною дорогою.