БЛОГ: Як пивні банки допомогли мені потрапити до Праги

Ahoj, мої любі друзі! Я повернувся з захоплюючої подорожі! 100% впевнений, що вам не кортить дізнатися, де ж я був ці кілька днів! Так от, я приїхав і готовий розкрити карти! Усе, що наведено нижче, в 99 відсотках правда, а якщо щось і забув трохи, то не судіть суворо)) Упевнений, не кожному випадає те, що випало мені... Отже, почалась ця історія ще влітку. Хоча, навіть раніше, так як збирати пивні банки я почав ще пару років тому. Звичайно, це не означає, що весь «матеріал» я купую в магазинах. Чимало приносять знайомі та друзі. Цього року стартувала акція одного з пивних брендів і я вирішив спробувати що-небудь виграти. Подарунки компанія обіцяла різні, від звичайного келиха, до поїздки в країну, де це пиво народилося.

Не сильно розганяючись купувати велику кількість пива, але сильно бажаючи виграти хоча б невеликий приз накшталт келиха, або рюкзака, я відправляв коди-ключі на номер акції. З кожним кодом бажання виграти приз росло з геометричною прогресією. І не тому, що я такий азартний)), зовсім ні! А тому, що всі надані призи з такою ж прогресією закінчувалися!!! Коли закінчилися келихи та навушники, а потім і рюкзаки, почалася гонка за фотоапаратом. До велосипеда я б не дійшов (250 кодів), але відправити 120-й код я встигав (за умовами акції дозволялося відіслати не більше 10 смс у день).

Відправляючи 32-й код я відкрив 8 ювілейних дат в історії цієї пивної компанії та заповнив анкету. Тепер була можливість виграти головний приз - поїздку на батьківщину цього пива. І ось, я відправляю 120-й код, перевіряю наявність призу, а там все по нулях, призи закінчилися((. Печалька ... Але ось, вже в кінці серпня, мені дзвонять на мобільний та кажуть, що я виграв головний приз! Ну як можна так просто повірити в це? Так, було б круто, якщо б так і було. Але от приходить смс з підтвердженням! Знову шок!! Невже, правда? Ну, а далі ще дзвінки-дзвінки-дзвінки, відправка ключів з кодом та скани документів для отримання шенгенської візи, яку робили за рахунок компанії. Страшно було відправляти закордонний паспорт, але раз вже вплутався в це, так у вирій з головою))) І от, я виходжу на автовокзалі Києва, сідаю на метро, потім доходжу до вказаної адреси і бачу невелику купку людей. Трохи познайомились, але все ще стрьомне відчуття не залишало кожно з нас. Пакет документів, шарфик і 120 $ приємно порадували.

Всі трансфери до аеропорту і до готелю, квитки на літак туди і назад, екскурсії, вечеря в перший день в ресторані та всі сніданки - все сплачено! Просто голова обертом !! Але все по черзі. В аеропорті все було добре, крім одного моменту, про який говорили організатори, та про який я забув - гострі предмети в ручній поклажі. Навіть безневинні манікюрні ножиці, пилочка для нігтів або звичайна шпилька можуть стати перепоною між митницею та вашою подорожжю. Про складані ножі, просто ножі, та т.п. заборонені речі я вже й не кажу. Так от, я в ручній поклажі забув швейцарський ніж і манікюрний набір. Детектори природно завили, і мені пояснили, що якщо не здам сумку з цими предметами в багаж, можна сподіватися на найгірше .. Але все ок, та я вже лечу рейсом PS807 компанії Ukrainian International. Дві години в небі пролетіли як 2 хвилини і аеропорт ім. Вацлава Гавела вітає нас! Далі трансфер в готель, отримуємо кімнати, кидаємо речі, міняємо валюту (до речі місцевий курс гривні тут 1 до 1-го) і, ось, наша перша прогулянка по місту. Уже біля готелю ми побачили три-чотири кабаре з дівчатками, а навпроти навіть секс-сауну. На перехрестях чимало афро-чехів (як влучно підмітив Толік, хлопець з нашої групи) в червоних лівреях з блистками, що пропонують розважитися в кабаре, або придбати що-небудь веселеньке.

Подібних закладів тут чимало, такий собі 2-й Амстердам)). Але, в архітектурі, Прага дуже сильно нагадує Львів. Ці маленькі вулички, що перетинаються на площі біля старої ратуші, жовті будівлі найвишуканіших архітектурних форм, барельєфи, скульптура, бруківка ... От і знаменитий годинник, який кожну годину збирає цілу площу бажаючих побачити його приголомшливий бій. Спробувавши місцеве м'ясо, пиво та випічку, наша група розійшлася по місту до вечері. Вечеря в місцевому ресторані за рахунок компанії була як бенкет. Дуже смачні м'ясні національні страви, пиво різних сортів, та весела компанія - що може бути краще? До речі, перший раз спробував різане пиво, а також пиво з гранатом. Після вечері ми повернулися в готель, де потім хтось залишився, а хтось продовжив вивчення місцевості. Ранок наступного дня розпочався з відмінного сніданку. Шведський стіл - бери що хочеш! Потім збір в холі готелю для відправки на оглядову екскурсію по місту. Де тільки ми не були! Почали з пам'яток, розташованих в декількох сотнях метрів від готелю.

Потім сіли на трамвай. Незвичайне та неймовірно приємне відчуття: їхати в трамваї, бачити з вікна химерні вежі, пам'ятники, храми та слухати в навушнику їх історію від досвідченого екскурсовода. Доїхавши до Страгівського монастиря, наша група продовжила дослідження культурних пам'яток. Дегустація пива в місцевій пивоварні, старовинні собори, церкви, пам'ятники, музеї ... Ну і на завершення екскурсії, прогулянка по Карловому мосту та годинник на старій ратуші. Провівши чотири години на ногах, ми вирішили десь присісти, щоб перекусити та продегустувати ще місцевого пива. Потім знову в готель і вільний час до завтра. Після сніданку знову збираємося в холі на екскурсію з дегустацією на заводі Старопрамен.

Трансфер хвилин 30 і ми вже на місці. Дуже пізнавальна екскурсія! Пройшовши по різних залах ми дізналися всю історію цього відомого пива від створення і до технологій сучасності. На заводі можна було спробувати чотири види розливного Старопрамен: темне, світле, з гранатом та нефільтроване. Безкоштовно дозволялося спробувати будь-які три. Потім знову трансфер і готель. Вільного часу залишилося небагато, тільки до завтра, тому максимально хотілося його провести з користю. Я випив пива з солоними кренделями в пивній Швейка, пройшовся по Карловому мосту, приліпив барельєфну маску до стіни Джона Леннона і зробив чимало світлин Праги в променях сонця, що заходить. Потім я повернувся в готель та попарився в лазні.

Хочу зауважити, що європейці далеко не ангели, і їх культурно-моральний рівень залишає бажати кращого. Наприклад практично кожен другий іноземець смітить прямо на вулиці, хоча урн вистачає. Так от, поки я і ще хлопці з нашої групи парилися, дві німкені або англійки вирішили стягти з холодильника з безкоштовною мінералкою десь пляшечок п'ять)). Потім прийшов м'яко кажучи угашении німець з розбитим лобом, трохи попарився з нами, вийшов і впустив мобілку. Ну а коли я вже переодягнувся та збирався йти, то побачив його, мирно дрімаючи в чому мати народила, з розставленими ногами і всім хазяйством))).

Гуляли ще по вечірній і нічний Празі, бачили бійку в місцевому пабі Койот, заходили в Хард-Рок кафе, бродили по кам'яних вуличках ... Вранці трансфер в аеропорт. Переліт зайняв буквально пару годин і я знову на рідній землі! Приємно після захоплюючої подорожі повернутися! Правда трохи сумно та моторошно було бачити п'ять солдатів, молодих таких, на автовокзалі. Одразу відчуваєш різницю між безтурботною та розгульною Європою, і напругою в Україні.

P.S. Ну а вас, друзі, запрошую до перегляду світлин!

P.P.S. Величезна подяка всім організаторам акції і, особливо, нашому гіду та організатору - Глібу !!!

P.P.P.S. І такий же Величезний Привіт всім хлопцям та дівчатам, з якими мені пощастило досліджували Прагу разом! Контакти є - перетнемось!