Перша згадка про місто Кременчук на топографічній карті є в історичному документі французького інженера Боплана 1619 р. Така карта містила точні назви населених пунктів для визначення місцеположення. В цей час були відкриті значні території, як на морі так і на суші, що говорить про вміння тодішніх людей орієнтуватися в просторі на великих територіях. Назва Krzemienczuk на карті наводить на думку, що українською мовою, яка тоді була єдиною в Україні, місто мало назву "Креміньчук".
Далі шукаємо підтвердження первісної назви міста і знаходимо: в 1919 р. місцевий кременчуцький поет Андрій Головко видав збірку своїх віршів "Самоцвіти" у місцевому видавництві "Молодик" і підписав місце видання: місто "Креміньчук". В 1919 р. влади царської Росії в місті вже не було і місто поверталося до українського життя.
А город Кременчуг мы все знаем. Русская история про него много писала. "Белая Церковь", "Чернигов", "Киев", "Харьков" стали українськими містами: Біла Церква, Чернігів, Київ, Харків. А "Кременчуг" чомусь став Кременчук, хоча слово "кремень" має український переклад "кремінь", від якого, як ми бачимо з карти, і пішла первісна назва міста "Кременчук".
Крім цього, це є підтвердженням відомої козацької версії про походження назви міста від вислову: "кремінь чув?". Как говорится, хоть ты мне и друг, русский брат, но истина дороже.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.