Загострення кризи між Москвою і Києвом боляче вдарило по українських виробниках вантажних вагонів та литва для них. У Кременчуці це сталеливарний та вагонобудівний заводи, які традиційно поставляли більшу частину своєї продукції до Росії. Перший взагалі стоїть і поки не бачить перспектив, у іншого виробництво ледь жевріє.
– Кременчук втратив одне з провідних підприємств міста – стальзавод. Підприємство 98 % продукції спрямовувало на ринок Росії, а він тепер закрився. Або цей завод знайде шляхи диверсифікації продукції, або ... , – сказав губернатор Полтавської області Віктор Бугайчук минулої п’ятниці.
Він додав, що стальзавод має борги по газу і по зарплаті перед п’ятитисячним колективом.
На самому підприємстві «Телеграфу» повідомили, що ситуація з заводом зараз критична як ніколи.
– У зв’язку з падінням економіки в Росії та політичною складовою між нашими країнами ми втратили головний ринок збуту у північно-східному напрямку. Спроби вийти на ринок Північної Америки і Європи не увінчалися успіхом. Тому очікування найпесимістичніші. Більше того, нам кажуть, що завод почнуть законсервовувати,– зазначило джерело видання на підприємстві.
Представник профспілкового комітету підприємства Олександр Алексюк також в інтерв’ю ЗМІ заявив, що завод поки стоїть, але потім, швидше за все, буде законсервований.
Вагони стали на запасний шлях
На тлі загального застою вагонного ринку та через відсутність експортних контрактів з Росією виробництво українських вагонзаводів упало на 85 %. У разі ж виходу України з СНД продукція вітчизняних вагонобудівників виявиться взагалі неконкурентоспроможною, заявив голова правління Крюківського вагонобудівного заводу Євген Хворост.
– Заяви про те, що ми виходимо з СНД, дуже погано впливають на відносини по бізнесу. Я приїхав з Казахстану та Таджикистану. Там всі насторожилися від цих заяв. Якщо це буде зроблено, то мито буде 10 % , і ми автоматично піднімемо ціни на вантажні вагони і станемо неконкурентоспроможними, – сказав пан Хворост.
Наразі ж підприємство виробляє 150-200 вагонів на місяць, при колишніх обсягах в 1000 вантажних вагонів.
– У ЄС нам поки нічого продавати. У них стандарти інші. Це перспектива, але поки не для нас, – додав пан Хворост.
Крім закриття російського ринку КВБЗ має і внутрішні проблеми. Головна з них – нестача обігових коштів. Так, Крюківський вагонобудівний завод переплатив авансом майже 1 млрд грн.
– У нас зараз йде нестача обігових коштів. Однією з головних причин цього є значний обсяг сплачених авансом податків. Потокова сума переплати становить близько 1 млрд грн, в т. ч. переплата податку на прибуток – 880,9 тис грн, ПДВ 47,1 тис грн , – каже голова правління вагонзаводу.
Керівництво підприємства звернулося в усі відомства та інстанції для повернення переплати, але поки ці гроші не повертають.
– Обіцяють векселі, але поки лише обіцяють, – сказав пан Хворост.
У Полтавській облдержадміністрації повідомили, що керівництво області надіслало листа до Кабміну з проханням сприяти поверненню коштів і роботі підприємства.
Щодо позитивних новин з КВБЗ, то завод вже поставив 4 ескалатори для московської станції метро «Парк Перемоги».
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.