Садибу Вернадського відбудують

28-29 травня у Кременчуцькому державному університеті відбулася ХІІ міжнародна конференція «Біосферно-ноосферні ідеї В. І. Вернадського та еколого-економічні і гуманітарні проблеми розвитку регіонів».  Нагадаємо, академік Вернадський – видатний російсько-радянський вчений, започаткував  науку біогеохімію, розробив вчення про біосферу та ноосферу.  Ви здивуєтесь, але цей видатний вчений зі світовим ім’ям встиг ще і розробити для молодої Радянської Республіки знаменитий план «ГОЭЛРО».  Більше того, у 1943-му році він отримав Сталінську премію 1 ступеню.  А у 1918-му відмовився прийняти українське громадянство від Скоропадського.  Між тим, академік Вернадський мав батьківську садибу саме на Україні, у Великих Шишаках, зовсім поруч із Кременчуком.

Академіка у Кременчуці шанують, в університеті – тим більше. Тож конференція мала бути дуже солідною.  Власне, вона такою і була – якщо оцінювати кількість та якість наукових доповідей, підготовлених до заходу.  Науковці попрацювали  грунтовно.  А от президія  підвела.  Жоден із статусних  чиновників, заявлених у складі президії, на відкриття конференції  не з’явився.  Втім, навряд чи це можна розцінювати, як неповагу до видатного вченого.  Просто у п’ятницю, 28 травня, у всіх кременчуцьких школах проходили урочистості з приводу закінчення учбового року.  Там чиновники і юрмилися. Зате «Телеграфу» – через відсутність сановників – дісталась величезна збірка наукових робіт, поданих на конференцію.  Там є такі цікаві речі про управління регіональною екологічною безпекою та перспективи розвитку економіки Полтавської області в умовах кризи.  Читатимемо і розумнішатимемо.

До речі, полтавський гість – пан Губарь, засновник благодійного фонду В. І. Вернадського – пообіцяв на конференції, що зруйновану дощенту садибу Вернадського у Великих Шишаках відбудують. Навіть реконструюють старий сад із яблунями та тополями.  І влаштують у цьому симпатичному місці туристичний об’єкт із готелем на 25 місць – щоб народ мандрував рідним краєм із комфортом і підвищував свій культурний рівень. Щоправда, коли це зроблять, невідомо. Сподіваються встигнути до 140-річчя видатного вченого.