«Вишиванка — душа України»: у міській бібліотеці Горішніх Плавнів пройшов народознавчий захід для школярів

У центральній бібліотеці Горішніх Плавнів відбувся народознавчий захід для учнів школи № 3 «Вишиванка — душа України». Школярі дізнавалися про історію та символіку національного вбрання. Учасники зустрічі також продемонстрували свої знання. Про цей цікавий захід — у матеріалі видання «Хроніки тижня».

Просвітницький захід «Вишиванка — душа України» відбувся у День вишиванки, 16 травня, у культурному центрі міської бібліотеки. Його учасниками стали учні 6-А класу школи № 3. Захід провела бібліотекарка Лідія Ніколаєва. Вона розповіла, що День вишиванки є неофіційним народним святом, яке бере свій початок із 2006 року. Зазвичай День вишиванки припадає на третій четвер травня. Цього року його відзначали 16 травня.

День вишиванки, зазначила Лідія Ніколаєва, з’явився з ініціативи Лесі Воронюк, студентки факультету історії та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, у 2006 році. Вона запропонувала в один день прийти на заняття у вишиванках. Спершу до акції приєдналися кілька десятків студентів. Потім у вишитому одязі почали приходити викладачі.

Таким чином свято стало відомим у місті. Поступово День вишиванки став поширюватися всією Україною. Дата свята спеціально призначена на будній день, щоб наголосити, що вишиванка може бути звичайним, а не лише святковим одягом.

Ведуча заходу підкреслила, що під час повномасштабної війни День вишиванки набув особливого сенсу. Український народ виборює право на існування та ідентичність. Відповідно й гасло свята — «Вишиваємо Перемогу». У цей день українці у всьому світі надягають вишиванки та виражають свою підтримку нашої культури та традицій. Лідія Ніколаєва зазначила, що традиція вишивати сорочки різнокольоровими нитками та візерунками налічує вже багато століть. Історичні дослідження свідчать, що вишиванку почали створювати ще до VI століття, але зразки вишивки з того часу не збереглися. Перша школа вишивки з’явилася ще в XI столітті, її заснувала сестра князя Володимира Мономаха Анна. Тут вчилися мистецтва гаптування золотом і сріблом. У XVII столітті мистецтво вишиванки почало поширюватися в народі.

У XIX столітті наступив переломний момент в історії вишиванки. Саме тоді з’являються професійні вишивальниці. У них замовляли вишиванки для всієї родини. Відтепер не треба було самим оздоблювати вбрання, адже все робили майстрині. Популяризацією вишиванки серед української інтелігенції займався Іван Франко. Він був першим, хто сміливо поєднував вишиту сорочку з діловим піджаком. Саме в такому одязі він зображений на купюрі 20 гривень. Зазвичай мистецтвом вишивання займалися дівчата, готуючи собі придане на майбутнє весілля. Кількість зібраних вишиванок часто слугувала показником матеріального добробуту нареченої.

Наприклад, якщо у дівчини було від 30 до 40 сорочок, то вона вважалася представницею скромної сім’ї, тоді як та, у якої їх було від 100 й більше, вважалася заможною нареченою. Ведуча заходу підкреслила, що в кожному регіоні вишиванки мають свої особливості.

Вона також зазначила, що чималу колекцію старовинних вишиванок зібрали наші співвітчизники в діаспорі. Зокрема, зібрання Українського національного музею в Канаді налічує 150 експонатів традиційного вишитого одягу кінця XIX–початку XX століть. Навіть світові зірки полюбили українське вбрання. У вишиванці були помічені такі актори, як Джонні Деп, Міла Йовович, Ума Турман, Ніколь Кідман, Кейт Мосс. А модні бренди Dolce&Gabbana та Valentino випустили колекції з українськими мотивами у вишитих сукнях.

Учасники зустрічі охоче долучалися до спілкування з ведучою, демонстрували набуті знання. Найактивнішою була Кіра Білозьорова. Вона зазначила, що багато знає про українську вишиванку, та сьогодні її знання значно розширилися.