«Чижик-пыжик, где ты был?!»

«Чижика-пыжика» пам’ятаєте? Із напівдитячої, напівбосяцької пісеньки:

- Чижик-пыжик, где ты был?

На Фонтанке водку пил...

Весела була пісня. Хоча чижик там трохи і зловживав алкоголем. Так от ми завжди думали, що легковажні чижики-пижики купчаться десь виключно в районі Фонтанки. А правильні чижики живуть у якихось далеких екологічно чистих лісах. Але нещодавно дізналися, що легендарний чижик-пижик живе поруч! Прямо у кременчуцькому Придніпровському парку! І не один, а з величенькою родиною. Сидять там на березах і цвірінькають трохи захриплими голосами.

Про це розповіли співробітники кременчуцького краєзнавчого музею - під час презентації у понеділок, 16 лютого, книги «Пташине населення Кременчука». Книга щойно вийшла з друку. Видана за кошти кременчуцького міського фонду охорони навколишнього природного середовища. Наклад має мікроскопічний – 500 примірників. Тож за двадцять років за нею ганятимуться, як за кременчуцьким раритетом. Нині книгу можна знайти у міських бібліотеках Кременчука. Якщо потрапить вам до рук, погортайте обов’язково – чимало цікавого дізнаєтесь. І, головне, приємного.

Ми з фотокореспондентом - не орнітологи. Зовсім не орнітологи. Тож на двох знали три породи - ворони, граки та горобці. Фотокореспондент знав ще «Білого орла» - був такий сорт горілки. Голубів ще згадали, і лисок. Та й потому. А коли потрапили на презентацію «Пташиного населення Кременчука», усього за півгодини дізналися, що у Кременчуці живе сила-силенна птаства, та ще й якого! Зеленушки, синьошийки, жовті плиски, вивільги, костогризи, крутиголовки, ремези, і навіть вусаті синиці! Нас, наприклад, страшенно розчулив хохлатий жайворонок – симпатична така сіренька пташка з концептуальним ірокезом на голівці. Приємно так цвірінькає, культурно. Нас дуже засмутило, що в українській орнітології цей симпатяга має зневажливу назву «посмітюха»!

А що нас здивувало, так це розмаїття дятлів у Кременчуці. Те, що їх багато, ми завжди знали. Щодня стукають. Іноді навіть без перерви на обід. Але ж ми думали – дятел, він і в Африці дятел. А виявилось, це дуже розгалужене сімейство. У Кременчуці, наприклад, живуть: дятел звичайний, дятел малий, дятел середній, дятел сивий (і таке трапляється). А тепер ще й турист завівся – дятел сірійський! Тож начувайтеся.

Звісно, таке розмаїття пташиного населення дивує. Адже Кременчук – промислове місто, досить запилене, останні десять років тут безупинно вирубають дерева. Звідки ж птахи? Орнітологи пояснили – птахів рятують старі парки, які ще залишилися у місті: Придніпровський, Ювілейний, Комсомольський, Воїнів-інтернаціоналістів. Закладалися вони у 70-х роках. Тож за тридцять років набули рис, сприятливих для проживання пташиного населення – старі дерева, великі крони, вдосталь їжі, вдосталь місця для гніздування. Орнітологи також зазначили, що винищення парків та великих багаторічних дерев негативно вплине на пташине населення Кременчука. Залишається сподіватися, що фірми «ВІЛП» та «Житлоінвест», які впритул наблизили свої будівельні майданчики до Придніпровського парку, не винищать його остаточно. «Птичку жалко».