Професор Вирський засмучений меценатом Матициним

У міському краєзнавчому музеї відбулась презентація другого, оновленого видання монографії  «Українне місто:  Кременчук від заснування до року 1764-го».  Автор монографії – молодий професор Вирський.

Професор Вирський – кременчужанин. Нині працює в Інституті історії України НАНУ (Національної академії наук України) та викладає в Кременчуцькому національному університеті (КНУ). Наш земляк професор Вирський має власну версію щодо реальної дати утворення Кременчука. За офіційною версією, Кременчук виник, як місто, у 1571 році. Цю дату пишуть у різних офіційних документах, від неї відштовхуються, призначаючи різні міські свята. За версією ж професора Вирського, Кременчук утворений, як місто, у 1637-му році. А «заклали» місто шляхтич Стефан Рудзький та підканцлер коронний Томаш Замойський.  Професор Вирський так прокоментував «Телеграфу» свою позицію:

– Я не збираюсь будь-яким чином спростовувати чи навіть заперечувати офіційно визнану дату утворення Кременчука – 1571 рік. Цілком можливо, місто існувало в ті часи, але періодично залишалося незалюдненим, спадковості поколінь кременчужан не було. І лише з 1637-го року маємо підстави говорити, що Кременчук став постійно залюдненим містом. На мою думку, назва «Кременчук» походить від татарського слова «керменчек» – маленька фортеця. У зоні зіткнення двох цивілізацій – тюрської та слов’янської – таких керменчеків було чимало. У книзі я перерахував лише ті, що розташовані на території України. Усі ці маленькі фортеці час від часу стояли безлюдними, порожніми, життєдіяльність там припинялась. А згодом поновлювалась... Так могли складатися події і в Кременчуці.

Маємо покаятись – «ТелеграфЪ» на презентації оновленої та доповненої  монографії  цікавила не лише істинна  дата народження нашого міста. Нам страшенно кортіло дізнатися, де професор Вирський знайшов гроші, аби видати книгу?  Адже ми більше року чули, що попередня міська влада активно шукає кошти на видання такої солідної, такої важливої книги. Колишній віце-мер пан Хоменко був страшенним ентузіастом видання, неодноразово розповідав і «Телеграфу», як було б гарно видати таку книгу. І ось книга вийшла. Звісно ж, ми запитали професора Вирського, на які кошти він її видав? Професор відповів:

– Як на які? На свої, звісно. Спершу планувався наклад у 1000 примірників. У мене таких грошей немає, тому оплатив найменший наклад – 500 примірників. Це коштувало близько 30 000 гривень. Ані влада, ані спонсори не допомагали.  Власне, претензій до нової міської влади я не маю. У них не було ані бажання видавати книгу, ані коштів. І вони одразу про це сказали – відмовили і все.  А з попередньою владою я згаяв практично рік – ходив по кабінетах. Віце-мер Хоменко був великим ентузіастом цього видання, докладав зусилля, але нічого не вийшло. Єдині претензії у мене до мецената пана Матицина, який особисто обіцяв підтримати це видання. Я з ним зустрічався. І публікація була про те, що кошти вже виділені. Та, на жаль, пан Матицин, як кажуть, «слово дав, слово узяв». Більше ми з ним не зустрічалися, мене просто поінформували, що коштів не буде.