«Безтурботні козли!»

«Шел, упал, очнулся – выставка!» - так розповіла про власну виставку Інна Мосієнко. Все відбувалося швидко, легко і без драматизму.  Ідея відкриття виставки саме у краєзнавчому музеї пані  Інні одразу сподобалась. На її думку, музейна зала має дуже камерну, позитивну енергетику.  І саме тут мають жити її роботи – хоча би якийсь час.
Відкриття виставки пройшло так само, як і її організація – швидко, легко і без драматизму.  На урочистостях було дуже мало посадових осіб ( які раніше частенько все-таки відвідували міські виставки).  Зате було багато квітів – нарцисів, троянд та різної екзотики.  Найекстравагантніший букет з невідомими тропічними  плодами  подарував піні Інні  її  5-річний учень  Даня.  Даня – серйозний хлопець, він вчиться живопису з трьох років і дуже відповідально ставиться до відвідувань виставок.
Крім  Дані,  виставку відвідали  дами, які тонко розуміються  на мистецтві. Дами принесли  кожна по троянді. Надалі дами з інтересом роздивлялися роботи, з апетитом пили коньяк, смакували оливками та ділилися  яскравими  враженнями.  Інтелектуальний бомонд, одним словом.

На відкриття виставки  прийшла також  родина пані Інни. Син-школяр  досить  вправно фотографував гостей та мамині роботи для сімейного архіву.  А  чоловік-бізнесмен  досить  іронічно відповідав на запитання  дам-цінительок  мистецтва – вони  цікавились, як пан ставиться до того, що його дружина – визнаний митець.
Як будь-яка виставка, і ця не обійшлась без промов.  Найяскравішу виголосив директор Родін.  Пан Родін  керує міською  художньою школою, де пані Інна навчає дітей живопису.  За фахом і пані Інна, і пан Родін – архітектори. Обидва закінчували факультет архітектури Полтавського будівельного інституту.  Як зазначив у своїй промові пан Родін, роботи Інни Мосієнко  досконалі  саме тому, що вона – не лише художник, а ще й архітектор!  А все, що роблять справжні архітектори, архітектори за покликанням – прекрасно і досконало. На підтвердження своєї тези пан директор навів переконливі  приклади -  співак Макаревич, режисер Данелія, поет Вознесенський, саксофоніст Козлов та, зрештою, фантастична група Pink Floyd – всі вони були архітекторами.  Нині їхні ряди поповнила Інна Мосієнко.  А що?  Версія пана директора  звучить  переконливо.
Бо роботи Інни Мосієнко  справді  чудові.  Це, звісно, роботи жінки.  Але це зовсім не жіночий живопис – у ньому немає ані сентиментів, ані  дріб’язковості.  Дуже гарні кольори, дуже  цікава  композиція. 
Отже, якщо вам подобається  чистий естетський живопис – абсолютно аполітичний, не перевантажений глобальними проблемами  та вселенською скорботою – вам саме час зайти на виставку робіт Інни Мосієнко.     

Закінчила Полтавський державний технічний університет, факультет архітектури. Викладає у кременчуцькій міській художній школі. Активний член громадяського об’єднання кременчуцьких митців «Нова провінція».  Брала участь у більшості виставок «Нової провінції» - «Ню», «Енімалс», «Східні мотиви», «Мандри», «Шерше ля фам» та інші.
Роботи Інни Мосієнко експонувалися на Всеукраїнських виставках: «Різдвяна» (Київ, 2005), «Різдвяна» (Київ, 2006) «Весняна» (Дніпропетровськ, 2006), «День художника» (Київ, 2006) та «Жінки України – митці» (Київ, 2007).