«Так уходит любовь»

У 2008-му «ТелеграфЪ»  розповідав читачам про авторську збірку пані Ніни «Имею честь вам посвятить».  Найперша ж книга її віршів називалася «Я – женщина!», вона вийшла ще раніше.  І ось маємо побачити третю – збірку «Женщина-осень».  Ілюстрував книгу старший онук пані Ніни – 15-річний Максим.  Збірка  складається з 11-ти глав. Звісно ж, там є глава про осінь – «Просто осень».  Пані Ніна розповіла «Телеграфу», що осінь для неї – найулюбленіша пора року.  Вона обожнює невимовно синє осіннє небо, і невимовно жовте осіннє листя, і навіть марудний дощ, що б’ється об шибки  затишної квартири.  Саме осінь налаштовує поетесу на неспішні філософські роздуми про плин життя, його сенс та  передбачуваний фінал.

Втім, у новій збірці поезій  більше віршів все-таки не про осінь та плин життя, а про кохання.  Про нього пані Ніна писала  і писатиме  завжди.  Власне, воно теж плине, аж поки не згасає.  Можливо, через те глава, що містить вірші про кохання,  має сумну назву «Так  уходит  любовь...»  А от як вона йде, то ви вже почитаєте самі у новій збірці поезій «Женщина-осень».