Чи можна приватизувати малосімейки

На жаль, доки депутати на сесії міської ради не ухвалять рішення про приватизацію кімнат у гуртожитках, справа не зрушить з місця. Це нюанси закону.

– Мій син мешкає у малосімейці на Гвардійській, – розповідає кременчужанка Ніна Петрівна. – Сподівань на те, що вдасться купити краще житло – немає. От якби приватизувати кімнату – то добре було б. Знаю, що вийшов закон, який вже це дозволяє. Я цікавилася цим питанням у виконкомі. А мені сказали, що немає роз‘яснень, як застосовувати цей закон…

Таких дзвінків із проханням висвітлити дану тему редакція «Телеграфа» отримала декілька. Дійсно, з першого січня цього року набув чинності Закон України «Про реалізацію житлових прав мешканців гуртожитків». Він дозволяє приватизацію окремих кімнат, жилих блоків, секцій у гуртожитках комунальної форми власності тим, хто прожив там на законних підставах не менше п‘яти років. Це не стосується житла соціального призначення та гуртожитків для тимчасового проживання (військових, освітянських і т.п.). 
Відповідно до цього ж закону, відомчі гуртожитки (ті, які належать підприємствам) мають бути протягом трьох років передані до комунальної власності – тобто у подальшому можлива їх приватизація. Здавалося б, бажаючим стати господарями свого житла ввімкнули зелене світло. Але…

– Аби гуртожиток підлягав приватизації, потрібне відповідне рішення міської ради. На даний час його немає, – каже Ірина Тимчишина, керівник КП «Квартирне управління».

Оксана Кийло, заступник начальника УЖКГ, назвала й інші причини, через які на даний час не йдеться про приватизацію так званих малосімейок:

– У законі говориться про приватизацію кімнат у гуртожитках. Але на сьогодні у місті немає комунальних будинків з таким статусом. Є будинки для малих сімей, або будинки готельного типу. Рішення ж про зміну статусу та приватизацію – це компетенція міської ради. До того ж, закон передбачає: якщо гуртожиток підлягає реконструкції (а міська рада затвердила відповідну програму щодо будинків для малих сімей), то приватизація здійснюється тільки після того, як вона завершена. Ми плануємо звернутися до Держбуду за офіційними роз‘ясненнями з цього приводу. У законі багато й інших прогалин, нюанси його застосування не відпрацьовані.

Коментар

Олена ДМИТРИЧЕНКО, адвокат:

– Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 5 Закону «Про реалізацію житлових прав мешканців гуртожитків» приватизація кімнат можлива лише після прийняття місцевою радою рішення про дозвіл на приватизацію приміщень у конкретному гуртожитку. Проте є й інші можливості: наприклад, надати будинку статус «соціальне житло», а воно не підлягає приватизації. До того ж, Закон не вказує строк, у який місцева рада повинна визначитися з долею гуртожитків (зокрема, надати дозвіл на приватизацію). Процес приватизації житла в гуртожитках гальмується ще й внаслідок того, що Кабмін має прийняти ряд підзаконних актів, які встановлюють механізм виконання Закону: на це в Законі є чіткі посилання. Однак, до цього часу деякі підзаконні акти так і не прийнято. У будь-якому випадку у спірній ситуації рекомендуємо мешканцям письмово звертатися до квартирного управління, до органу місцевого самоврядування із заявами про бажання приватизувати кімнату у гуртожитку. У залежності від змісту отриманих відповідей, приймати рішення для вирішення спору в позасудовому (наприклад, звертатися до міської ради з проханням ухвалити рішення про приватизацію кімнат у гуртожитку) або в судовому порядку.

Думка 

Олександр ПОПОВ, екс-міністр ЖКГ, автор закону «Про реалізацію житлових прав мешканців гуртожитків»:

– Сьогодні Кабмін підготував нормальні законодавчі акти у вигляді постанов, які розблокують дану процедуру найближчим часом. Основа приватизації - рішення органів місцевого самоврядування про включення того або іншого гуртожитку в список приватизації. Реально це можна вирішити на місцях, за ініціативою самих людей, що проживають в гуртожитку. Думаю, цього року багато хто приватизує свої кімнати в гуртожитках.

(під час онлайн конференції інтернет-видання «Новини Полтавщини»)