По воду – знову до села

 Кременчуці почали впроваджувати нові гігієнічні вимоги до питної води. У санстанції кажуть, що готуються жорсткіше контролювати її якість, на водоканалі заявляють, що вже зараз їх вода відповідає новим нормам. Проте нові вимоги кидають тінь на вже популярне серед кременчужан фільтрування води або купування так званої «доочищеної». Що це за нововведення та чому краще відмовитися від постійного споживання фільтрованої води, з‘ясовував «ТелеграфЪ».

12 травня 2010 року Міністерство охорони здоров‘я видало Наказ, яким затвердило нові гігієнічні вимоги до питної води тим самим відмінивши старий совдепівський ГОСТ. 

– Зараз ми маємо контролювати 74 показники, – пояснив головний санітарний лікар Кременчука Віктор Самойленко. – Ані ми, ані міськводоканал ще всі їх не визначаємо. Впроваджуємо нові методики. Новий СанПіН посилює мікробіологічний контроль, виставляє жорсткіші вимоги до органолептичних показників (смак, колір, запах – ред.) і ним впровадили показники фізіологічної повноцінності води. 

Саме ці показники повноцінності і є найцікавішим нововведенням. Старий ГОСТ контролював лише небезпечність води для здоров‘я людини, а показники фізіологічної повноцінності розкажуть наскільки вода корисна! 

Спеціалісти міської санстанції провели перевірку питної води у Кременчуці – з крану (що подає міськводоканал) та після так званого доочищення тієї самої води на фільтрах (три підприємства продають таку воду). Результати виявилися вражаючими. У трьох «фільтрованих» пробах майже не залишилося нічого корисного (дивись таблицю). 

За словами пана Самойленка, воду, яку вони досліджували, не варто вживати систематично, оскільки в ній дуже мало корисних мікроелементів. 

– Не можна сказати що вона (вода після фільтрів) небезпечна і може викликати якесь захворювання, – каже лікар, – але кількість мікроелементів значно зменшується після фільтрування, а від них залежить як працюють наші внутрішні органи, як йдуть процеси в організмі. 

Віктор Самойленко наголосив на тому, що фільтри бувають різні і не факт, що після кожного з них буде катастрофічно зменшуватись вміст корисних компонентів. 

– В будь-якому разі у людей є право вибору яку саме воду купляти, – каже пан Самойленко. – Просто виробник має зазначати вміст свого продукту на упаковці. У них є певні технічні умови, відповідно до яких робиться вода. Якщо ми виявимо, що ці техумови не відповідають новим гігієнічним вимогам, то вони будуть переглядатися, або виробництво зупинятиметься. 

Варто зазначити, що санітарні норми не поширюються на мінеральні, лікувально-столові та природні столові води.

.

– Яку воду п‘єте Ви? – запитав «ТелеграфЪ» у головного санітарного лікаря Віктора Самойленка.

– Смачну… – ухильно відповів лікар.

– Так все ж таки, яку краще воду пити – з-під крану, чи фільтровану?

– Після фільтрів краще... Але якщо постійно вживати таку воду у такому складі, то… В Японії, наприклад, беруть воду з-під фільтрів та розчиняють у ній концентрат мінеральних речовин. Але я не знаю наскільки все правильно там розрахували їх вчені. Не помиляється тільки природа, все має бути природно. Краще вживати стабільний склад води – це вода з наших колонок, колодязів. Звісно, з незабруднених.

Відомо, що санстанція щороку перевіряє трубчасті колодязі (колонки) – щороку їх кількість зменшується (занедбуються через вже забруднену воду).

За словами заступника директора «Кременчукміськводоканалу» Олександра Піскового, їх підприємство вже з 2010 року працює за новими санітарними нормами. Вода, що подається на місто в даний момент, їм відповідає. Технологія очистки не змінювалась, оскільки це великі фінансові затрати, але більш ретельно проводиться підбір реагентів залежно від води, яка надходить із Дніпра. 

– Ми контролюємо усі показники, які були погоджені з санстанцією.

Цікаві дослідження відносно корисності фільтрів провели науковці кафедри екології Кременчуцького національного університету. 

– Ми проводили біотестування різної води (фільтрованої, бутильованої мінеральної, талої, колодязної, річкової) за допомогою дафній – дрібних ракоподібних, – каже науковець Сергій Дігтяр. – Всього – 50 проб. Виявилося, що рачки масово гинуть у воді після певних фільтрів, які використовуються у домашніх умовах систем. Виживають, якщо фільтр вже відпрацював свій ресурс. Також гостра токсична дія спостерігалась у двох пробах із бутильованої артезіанської води та двох – спеціально підготовленої, профільтрованої. 

.