Українську мову можна і треба називати “солов'їною”, а методичні матеріали до антидискримінаційної експертизи підручників відправлять на доопрацювання, - Лілія Гриневич

18.06.2018, 15:05 Переглядів: 2 200

Широке коло експертів за участі освітян та науковців проаналізують і переглянуть методичні рекомендації для здійснення антидискримінаційної експертизи підручників. Відповідне доручення Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич дала профільному заступнику Міністра та керівнику Інституту модернізації змісту освіти, що відповідальні за друк й експертизу підручників.

Вона також прокоментувала приклад з методичних рекомендацій, в якому йшлося про використання епітету «солов’їна мова» до рідної мови та який спричинив дискусію в соціальних мережах.

«Це поняття «солов’їна мова» стосовно української мови треба використовувати, можна і треба. Це вже поетична традиція, що стала частиною нашої культури. І мені здається, що якщо ми говоримо про методичні рекомендації, які були щодо антидискримінаційної експертизи підручників, це якраз її слабкі місця, де приведені цілком недолугі приклади. І саме тому я як Міністр дала доручення повернути ці методичні рекомендації для аналізу і доопрацювання»,

– пояснила Лілія Гриневич.

Вона також повідомила, що підручники вже третій рік поспіль проходять антидискримінаційну експертизу. 2016-го відбулося пілотування методики, а 2017-го та 2018-го проходила повноцінна експертиза. Усі, хто виконують антидискримінаційну експертизу підручників, пройшли навчання на сертифікаційній програмі, є кандидатами й докторами наук, які представляють різні заклади вищої освіти, громадські організації України, чи є відповідними співробітниками МОН.

«Перш за все, важливо уточнити, що антидискримінаційна експертиза не є гендерною. Вона стосується протидії дискримінації за етнічним походженням, дискримінації за віком, статтю, станом здоров’я тощо. Ми виявили в підручниках дуже багато неприпустимих ситуацій. Наприклад, з одного боку, якщо йде мова про людину з інвалідністю чи похилого віку, то завжди показана абсолютно немічна людина. Це абсолютно заперечує тезу про велику роль у суспільстві, яку можуть відігравати і старші люди, і люди з інвалідністю. Більш того, коли ми дивимось, як зображено клас дітей в підручнику, ви не побачите дитини з особливими потребами, наприклад, дитини на візочку, а ми повинні виховувати у дітей почуття гідності кожної людини. І зараз для нас пріоритетом є інклюзивна освіта. Звичайно, це стосується й дискримінації за статями, коли підручники орієнтовані лише на обмеження ролі жінки домогосподарством. Так, жінка залишається берегинею дому, але ми хочемо показати через підручники й те, що жінка може виконувати й різні професійні ролі, коли жінка може бути надзвичайно талановитим науковцем, економістом й працювати в цілому спектрі професій, які також є доступні для чоловіків», – розповіла Міністр.

Лілія Гриневич підкреслила, що Міністерство освіти і науки усіляко підтримує розвиток сім’ї та можливості батьків виховувати дітей.

«Антидискримінаційна експертиза жодним чином не підриває поняття сімейних цінностей, більш того, ми виступаємо за їх збереження. Ми зацікавлені в тому, щоб дитина могла жити в повній сім’ї, мати матір і батька, також мати спілкування з іншими поколіннями. Міністерство освіти і науки завжди стоятиме на засадах тих принципів державності, що закладені в Конституції України. У нас справді було зауваження антидискримінаційної експертизи до одного з підручників, де у конкретному завданні, яке звучало так: «Виконайте це завдання з батьками», була рекомендація в цьому конкретному завданні замінити слово «батьки» на «родичі». Це не означає, як пишуть деякі дописувачі в Інтернеті, про те, що треба всюди слово «батьки» замінити на слово «родичі»,

– роз’яснила Міністр.

Вона обґрунтувала цю правку тим, що сьогодні 3 мільйони дітей проживають у неповних сім’ях, а це – майже 40%. Деякі з них втратили батька чи матір на фронті, є також ситуація, коли батьки їдуть на заробітки і діти живуть з родичами. Тому мета цієї правки – з більшим розумінням ставитися до індивідуальної ситуації кожної конкретної дитини.

Слід також додати, що відповідні методичні рекомендації для проведення антидискримінаційної експертизи були погоджені Інститутом педагогіки НАПН України.

Нагадуємо, що раніше МОН пояснило, для чого потрібна антидискримінаційна експертиза.