Українським вчителям хочуть скасувати надбавки до зарплати, бо вони заважають освітянам розвиватися

Українським вчителям хочуть сказувати надбавки до заробітної плати, бо вони заважають освітянам розвиватися. Депутати фракції «Голос» пропонують внести певні правки до законопроєкту «Про повну загальну середню освіту». Але вони запевняють, що запропоновані зміни не зроблять зарплатню педагогів меншою, та про все по порядку.

Зараз парламент нового скликання готує до другого читання закон «Про повну загальну середню освіту». І група народних депутатів з фракції «Голос» запропонувала скасувати різні види доплат, які зараз отримують вчителі. Невдоволення пропозицією народних депутатів висловила ЦК Профспілки працівників освіти і науки.

Окрім цього, народні обранці пропонують вилучити зі статті 61 закону «Про освіту» норми про встановлення науково-педагогічним, науковим та педагогічним працівникам доплати за наукові ступені та вчені звання, щомісячні надбавки за вислугу років, щомісячну доплату за сертифікацію.

Ні надбавкам — так розвитку!

У відповідь народна депутатка від партії «Голос» Інна Совсун обґрунтувала ініціативу своєї фракції та запевнила, що можливо водночас скасувати надбавки вчителям та підвищити їм заробітну плату. Тож як це працює?

Депутатка «Голосу» Інна Совсун

Поточна ситуація з оплатою праці освітян така: середня зарплата вчителя у серпні 2019 року становила 7349 гривень. Ці суми визначаються на основі Єдиної тарифної сітки, котра встановлює посадовий оклад для працівників відповідно до їхнього тарифного розряду.

Єдиної – бо вона поширюється на усіх бюджетників. Тобто не можна просто підняти оклади вчителям, не підвищивши автоматично зарплати усім іншим.

Іншою проблемою тарифної сітки була маленька різниця між окладами для вчителів різних категорій.

Але оклад – це ще не все, до нього також додаються численні доплати і надбавки, як-от:

• додаткові 30% до окладу — якщо вчитель пропрацював у школі більше 20 років;
• 10-20 % згори за перевірку зошитів для педагогів, що викладають мову або математику;
• за класне керівництво;
• за завідування навчальними кабінетом чи майстерною;
• надбавка за престижність педагогічної праці.

У сумі ці надбавки могли становити до половини зарплатні вчителя. Позитивним наслідком такого підходу є підвищення заробітної плати освітянам. Саме завдяки надбавкам вчителька отримує, наприклад, не 5 тисяч гривень, а 10 тисяч.

Проте у такому підході до формування зарплатні годі шукати логіки і тим паче ясності. Наприклад, чому вчителеві мови за перевірку домашніх робіт доплачують, а вчительці біології — ні?

Хоча тут варто зазначити, що згідно зі статтею 61 закону «Про освіту» посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі 3 мінімальних заробітних плат та підвищується не менше ніж на 10 % за кожною наступною кваліфікаційною категорією.

Які зміни щодо оплати праці освітян пропонують депутати

Автори правок до законопроєкту висловлюють думку, що система надбавок і доплат створює хибні мотивації для педагогічних працівників, приписуючи їм певні види діяльності як обов’язкові. А натомість у педагогів немає мотивації до професійного зростання.

Вони вважають, що потрібно платити за підтверджену кваліфікацію, а не просто за роки роботи, і не дрібнити зарплатню на купу надбавок, які зарегульовують професійну діяльність вчителя.

Адже задля отримання кожної надбавки від вчителів вимагають цілком конкретні види робіт, незалежно від того, чи є в них педагогічний сенс, чи ні.

Зміни до законопроєкту передбачають те, що за вчителями лишиться вибір форм навчання, щоб вони не були прив’язані до виду роботи, за який передбачена надбавка.

Зважаючи на все вищезгадане, пані Совсун підкреслила, що подібна пропозиція не призведе до того, що вчителі матимуть нижчу зарплату, просто використовуватиметься інший підхід до оплати праці.

Автори змін до законодавства від «Голосу» пропонують наступне:

• рівень оплати за категоріями має збільшуватись при отриманні вищої категорії;
• посадовий оклад вчителя ІІ категорії підвищується на 25% порівняно з окладом учителя-інтерна, вчителя І категорії – на 30%, вищої категорії – на 40% від посадового окладу попередньої кваліфікаційної категорії.

Про які суми йдеться? Інтерн отримуватиме 8 000 грн (при поточному прожитковому мінімумі у розмірі на рівні 2 тисяч гривень), учитель ІІ категорії (тобто одразу після проходження сертифікації) – 10000 грн, учитель І категорії – 13000 грн, а вищої – 18200 грн.

Автори правок зауважують, що на найвищу зарплату буде претендувати значна частка вчителів. У 2018-2019 навчальному році 45% вчителів мали вищу категорію, 22,5% – І категорію, 14% – ІІ категорію і 13,5% не мали категорії.

У «Голосі» також звертають увагу на обов'язкове навчання молодих педагогів. По закінченню інтернатури передбачатиметься сертифікація. Якщо інтерн її не складе, викладати у школі не зможе, і буде готуватися до перескладання.

Класне керівництво хочуть віддати консультантам й запровадити новий підхід до виховної роботи

Певні обов’язки, не пов’язані безпосередньо з освітньою діяльністю, наприклад, класне керівництво, депутати пропонують передати фахівцям. Для цього у школі необхідно запровадити посаду консультантів. Вони допомагатимуть дітям із адаптацією при переході з одного рівня середньої освіти на інших, із вибором освітньої траєкторії (профілів, вибіркових дисциплін тощо) та здійснюватимуть загальну організаційну підтримку учнів.

Що стосується виховної роботи, планують чітко внормувати повноваження шкіл у цьому питанні та надати їм самостійність, позбавивши МОН та інші органи управління освіти права визначати, що саме і у який спосіб проводить школа, а головне, вимагати щодо цього звітності.

Якщо підсумувати запропоновані зміни до оплати плаці вчителів, то можна виділити наступні моменти:

• педагоги матимуть мотивацію професійно зростати та підвищувати кваліфікацію;
• вони не будуть прив'язані до певних видів робіт;
• це допоможе вирішити питання нестачі молодих вчителів у школі, адже сьогодні єдина перспектива для них, щоб отримати вищу зарплату – це пропрацювати в школі 20 років;
• за нового підходу освітяни зможуть атестуватися на вищі категорії позачергово (а не раз на 5 років), і отже – мати вищу зарплату.