„Граніт науки” коштує, як діамант

Пам’ятаєте популярну пісеньку у виконанні якогось дівочого гурту „Вася хочет быть танкистом, Коля хочет быть таксистом”? Все це неправда. Сучасна молодь мріє про престижну посаду юриста, соціолога або, скажімо, економіста. І навчатися вона бажає не будь-де, а в „крутих” вузах зі зразковою репутацією. Прагнення похвальне, ось тільки ціни на освіту сьогодні боляче кусаються і мають погану звичку зростати.
Найдорожче освіта коштує в столиці нашої Батьківщини. Там ціни на навчання на денному стаціонарі коливаються від 5 до 20 тисяч гривень. Все залежить від вибору вузу і спеціальності. Найдорожче цінують себе Київський Національний університет ім. Т.Г.Шевченка і Національний університет „Києво-Могилянська академія”. В університеті Шевченка правозахисників „кують” – за майже 18 тисяч гривень на рік. Вдвічі дешевше там можна здобути освіту соціолога чи журналіста. Заклад державний, з солідною репутацією, а тому, незважаючи на ціну, дефіциту студентів не відчуває. До того ж, більшість не залишає сподівань потрапити туди на „безкоштовне”.  Міжрегіональна академія управління персоналом (МАУП), приватний вуз, бере за навчання вдвічі, а то й вчетверо дешевше. Там освіту можна здобути за ціною від 4 860 гривень до 8 280 тисяч на рік залежно від професії, яка вам до смаку. Навчання повністю за контрактом.
Чим далі від центру, тим освіта дешевша. Наприклад, якщо взяти цінову політику вузів нашого міста, то порівняно зі столичною, різниця відчутна. Що таке провінційні три тисячі за спеціальність „менеджмент”, порівняно з київськими десятьма? Студенти міських вузів вважають, що перш за все низька ціна позначається на якості освіти. Не надто цінують наших випускників і міські підприємства. Але, при бажанні вчитися, гарні знання можна здобути будь-де.