Борги вчителям видають по краплі

Держава потроху видає освітянам заборговані  в період з 1997 по 2002 рік надбавки за ст. 57 (за педстаж, вислугу років, на оздоровлення). Працюючі вчителі отримують гроші за місцем роботи. Чи не забули про тих, хто звільнився? Перевіряю на власному прикладі.
У районному відділі освіти пропонують написати заяву, вказавши попереднє місце і час роботи. Пошукавши у документах, бухгалтер повідомляє, що  держава завинила мені 348 гривень 05 коп., але з них, мінус податки, зараз я можу отримати 67 гривень 87 коп., для чого потрібно піти з паспортом та ідентифікаційним кодом до каси «Приватбанку». Решту грошей доведеться почекати.
«Передбачено, що виплати здійснюватимуться протягом п’яти років по два рази на рік (тобто по 10% від суми боргу), починаючи з 2005 року,» - пояснює керівник міського управління освіти Геннадій Москалик.  До кінця цього року  має надійти ще один транш. Кожен з педагогів отримає  по 10 відсотків від заборгованості. Отже, решту своїх грошиків мені, як і іншим, доведеться отримувати аж до 2010 року рівними частками. Є колишні педпрацівники, які ще не звернулися до міськво по заборгованість. Для таких, аби забезпечити виплати,  управління освіти на сьогодні перерахувало до банку 30 тисяч гривень.  Сума збільшуватиметься у міру надходження коштів від держави. Геннадій Москалик зауважив, що гроші чекатимуть своїх законних власників (або їхніх спадкоємців за умови наяності нотаріально посвідчених документів на спадщину) протягом трьох років. Якщо ж по них ніхто не прийде, їх повернуть у «засіки держави» - держбюджет.
Індексація на заборгованість по ст. 57 не передбачена. Тобто державу аж ніяк не турбує, що залишиться від учительських грошей, які видають по краплині,  до остаточного розрахунку.

Лічилка «Телеграфа»
348 гривень – гроші, які держава заборгувала автору цих рядків за рік роботи. На той час це була сума, вища за одну зарплату вчителя другої категорії. Цими грошима можна було заплатити за двокімнатну квартиру за три місяці. Тепер (після підвищення тарифів) – лише за місяць.
П’ять тисяч гривень – є й такі суми, які держава заборгувала кременчуцьким учителям з 1997 по 2002 рік, повідомили у міському управлінні освіти. За цінами на 2002 рік, така сума боргу дорівнювала половині квартири-малогабаритки (так звана «гостинка» коштувала приблизно 10 тисяч гривень). Тепер же «гостинка» коштує 20 тисяч доларів.
Отже, інфляція благополучно «доїдає» учительські гроші.