Батьківські розборки з чужими дітьми

Хлопець стверджує: дорослий чоловік бив його головою об стіну
Оксана Шевченко, мама Тараса, каже, що ввечері того дня побачила, що в сина червона щока.  Мати розпитала, що трапилося і з’ясувала таке: «Батько однокласниці наказав йому підійти…Той чоловік  дав йому ляпаса по щоці. Тарас каже, що впав на підлогу, і в нього задзвеніло у вухах. Потім батько однокласниці підняв його, схопив за руки (дійсно, я бачила в нього синці на руках) і вдарив головою об стіну. У цей час ішов урок російської мови… Зараз батько дівчинки заперечує, що бив Тараса. Я хотіла зустрітися з ним у школі, при педагогах, і просила вчительку в цьому допомогти. Але мені сказали, що школа не може обговорювати поведінку батька, бо він – доросла людина… Що ж це виходить: якийсь чоловік прямо у школі „вбиває” дитину, коли поряд учителі? Чому мені ніхто не зателефонував на роботу? Адже вчителі зі школи мене знаходять, коли це потрібно. ”, – обурюється Оксана Шевченко.
Захист чи напад?
А починалося все з дитячих конфліктів. Троє школярів (майже однолітків) під час перерви забрали в п’ятикласниці мобільний телефон. (Міліція згодом дізналася прізвища всіх трьох. Серед них не було Тараса. А двоє з трьох порушників стоять на обліку в службі у справах неповнолітніх.) Директор школи Алла Грабовська втрутилася у ситуацію, і телефон п’ятикласниці віддали. Тарас ще хвалився директору, що допомагав повернути мобілку. Конфлікт нібито був вичерпаний. Але, як з’ясувалося, хтось із хлопців, які забирали телефон,  встиг зателефонувати з нього батькові дівчини. Малолітній хуліган (хто саме це був – ні школа, ні міліція не встановила) нецензурно лаявся у трубку. Батько п’ятикласниці вирішив, що це Тарас і приїхав до школи – розбиратися. Учителі розповіли, що він зустрів хлопця під час перерви. В цей час пролунав дзвінок, почався урок російської мови. Діти зайшли до класу,  а батько продовжував розбиратися в коридорі.
Вчитель російської мови Людмила Смородська помітно нервувала, коли розповідала про інцидент: «Я не думала, що цей тато підніме руку на дитину. Так, я дала їм можливість говорити біля кабінету. Почався урок, і тоді до класу залетів Тарас у сльозах, щось невдоволено кричав у бік цього батька. Потім зайшов тато дівчинки і дав всім однокласникам зрозуміти, щоб не чіпали його доньку. Тарас сидів і плакав. Він говорив, що ні в чому не винен. Те, що цей батько бив Тараса, ми не бачили. Було лише чути, що розмова йшла на підвищених тонах. Тарас не скаржився, що погано почувається, лише плакав».

Що каже батько дівчини
„ТелеграфЪ” зустрівся з паном І., батьком Тарасової однокласниці. Він категорично заперечує як факт побиття ним Тараса, так і те, що розмовляв із хлопцем сам-на-сам... Отже – версія конфлікту зі слів пана І.:
– Не знаю, що там було у школі із самого початку, я просто попросив Тараса не чіпати мою доньку, бо чув голос Тараса у слухавці. Я зупинив його у коридорі, потім продзвенів дзвінок, і я при всьому класі сказав, щоб не чіпали мою доньку.
– Ви так впевнені, що то був голос Тараса?
– Так.
До всього, пан І. додав, що і раніше Тарас зачіпав його доньку – та приходила додому із синцями, а одного разу через штурханину, яку зчинив хлопець, навіть впала зі сходів... Батьки дівчини просили перевести Тараса до іншої школи. Характерно, що просили адміністрацію школи, а не маму хлопця...
– Мені неприємно, що в класі, де навчається моя донька, є така людина... Якби ситуація стосувалася й інших, я б це зрозумів. Але чому – один Тарас? – висловлюється пан І.
– Чому ж, були три інші підлітка, які забирали телефон у вашої доньки, міліція навіть прізвища їх установила. То, може телефонував хтось із них, а ви, не розібравшись в ситуації, необгрунтовано пред’явили претензії?
– Думаю, я не помилився з голосом.

Міліція не встановила, звідки в дитини струс головного мозку
Наступного дня у школі трапився ще один інцидент. Учень К. (якраз один із тих, хто забирав мобілку в п’ятикласниці), почав вимагати гроші з Тараса. Той розповів педагогам і зателефонував своїй мамі. Пані Оксана терміново прийшла до школи.  До бійки між учнями не дійшло, впевнено говорять учителі. Але Тарасові було зле, він скаржився на те, що паморочиться в голові. Мати забрала його з двох останніх уроків. Цього ж дня звернулися до травмопункту дитячої лікарні. Хлопцю встановили діагноз «струс головного мозку» і поклали до стаціонару. Згодом діагноз підтвердив акт судово-медичної експертизи (СМЕ) .
У матері Тараса не виникало жодних сумнівів, що побої – наслідок від «розмови» попереднього дня. І Оксана Шевченко звернулася із заявою до міліції на дії батька дівчини. Той подав зустрічну заяву, звинувативши Тараса в тому, що той у березні зіштовхнув його доньку зі сходів. Конфлікт не вичерпаний, імовірно, батьки позиватимуться у суді.
Наразі пані Оксана має на руках постанову про відмову в порушенні кримінальної справи – за відсутністю складу злочину. Міліція не встановила факт побиття – немає свідків. У постанові йдеться лише про факт бесіди «у грубій формі» батька п’ятикласниці з її сином. Але звідки ж у хлопця струс мозку? На це слідство не відповіло. Як пояснив Олег Головаш, начальник кримінальної міліції у справах непровнолітніх, «відмовна» постанова була винесена тоді, коли до міліції ще не надійшов акт СМЕ. Тож, можливо, ця справа буде направлена на додаткове розслідування, каже він. Але матері потерпілого хлопця в міліції повідомили, що за фактами нанесення легких тілесних ушкоджень зазвичай не порушують кримінальні справи.
Замість резюме. Отже, поки що жодна особа не відповіла за побої, які отримав Тарас… А конфлікту із чужим татом могло б не бути взагалі, якби вчитель, який відповідає за життя і здоров’я дітей під час занять (відповідно до своєї посадової інструкції) не дозволив роздратованому дорослому говорити сам-на сам з чужою дитиною.

Куди дивився вчитель?
Як педагог могла допустити  батьківську «розборку» під час уроку? Це запитання «ТелеграфЪ» адресував представникам школи.

Людмила Смородська, вчителька, яка вела урок:
– Ви говорили, що батько дівчинки і Тарас розмовляли на підвищених тонах. Чому ви не вийшли з кабінету і не втрутилися?
– Тон нібито не „зашкалював”. Я не вийшла, бо в мене не було приводу не довіряти цьому батькові, я нічого поганого навіть не могла уявити.
– Чому маму Тараса ніхто зі школи одразу не сповістив про те, що трапилося?
– Я не можу відповісти на це питання...Тарас переплакав і знову був життєрадісним, ніякої загрози його здоров’ю нібито не було.

Алла Грабовська, директор школи №13:
– В принципі, вчителька знала, де учень знаходиться. А батько цей внушав довіру... На нараді при директорі ще раз нагадали правила внутрішнього розпорядку і те, що вчитель несе відповідальність за життя дітей. Але хіба ми можемо розглядати поведінку батьків? Ми ж не можемо вести розслідування…
– Якою була ваша реакція як директора на цю ситуацію, на дії вчителя?
– Словесна реакція була, але я вважаю, що прямої вини вчителя немає.

Як захистити свою дитину від чужого дорослого?
У випадку з учнем школи №13 ситуація ускладнена тим, що мати не звернулася до міліції у день побиття. Але врешті є й поняття психологічного насильства.
Що може зробити міліція, аби захистити дитину? «Телеграфу» розповів Олег Головаш, начальник кримінальної міліції в справах неповнолітніх Автозаводського району.
1. Тяжкі (або середнього ступеня) тілесні ушкодження – підстава для порушення кримінальної справи. Легкі тілесні ушкодження рідко, але бувають підставою для порушення кримінальної справи: якщо побили умисно.
2. Легкі тілесні ушкодження (або психологічне насильство) – підстава для адмінпротоколу, який складає міліція на порушника і штрафу через суд. Також міліція виносить офіційне застереження (попереження порушнику, зафіксоване документально).
3. За повторне нанесення легких тілесних ушкоджень (або психологічний тиск) прокуратура може винести захисний припис (заборону кривднику наближатися до жертви на певну відстань).
4. Якщо кривдник порушує захисний припис, прокуратура порушує кримінальну справу.

Про що треба подбати батькам
– Наполягати на судово-медичній експертизі. Акт СМЕ знадобиться у цивільному суді, якщо кримінальну справу міліція не порушить, а ви відстоюватимете права своєї дитини самі.
– Звернутися до психологічного диспансеру. Висновок психіатра про психологічну травму дитини теж може знадобитися у суді.

Ситуації схожі, реакція шкіл – різна
Батьківські «розборки», на жаль, непоодинокі. Коли «Телеграф» досліджував тему, стало відомо про інший випадок – у школі №10, і теж з учнями п’ятого класу.
Як встановила міліція зі свідчень, один школяр у класі вдарив іншого. Ображене хлоп’я у відповідь пообіцяло  „розібратися” після уроків. Почувши це, його кривдник (до речі, більш розвинений фізично) зателефонував своєму батькові. І той приїхав розбиратися. Як повідомила міліція, батько примушував чужу дитину (і притому побиту його сином!) ставати на коліна і просити вибачення. Все це відбувалося після занять у шкільному дворі. Батьки двічі скривдженої дитини звернулися із заявою до міліції, була залучена і прокуратура, проведена судмедекспертиза.
СМЕ не виявила тілесних ушкоджень. У порушенні кримінальної справи відмовлено. Але, як  повідомив Олег Головаш, начальник кримінальної міліції у справах неповнолітніх Автозаводського району, відносно батьків хлопця, який розпочав бійку, буде складено адміністративний протокол за неналежне виховання дитини.
Адміністрація школи №10 на батьківську «розборку» відреагувала одразу. Директор школи Наталя Мамон запросила обох батьків на розмову до себе у кабінет, де говорила про неприпустимість таких з’ясувань стосунків. Шкодує, що дізналася про ситуацію лише постфактум: «Якби я або хтось з учителів про це знали, то намагалися б перервати будь-які дії з боку цього батька, запросити у школу батьків іншої дитини. Якщо батько не реагує і агресивно поводиться, викликала б міліцію. Ситуації розбирательств батьків у школах з чужими дітьми неприпустимі, і я обов’язково винесу цю розмову на батьківські збори».