Права кременчуцької школярки захистив Секретаріат Президента

Це сумна історія про те, як розумниця, відмінниця та переможець багатьох конкурсів не змогла самостійно вступити до університету через величезну кількість пільговиків. Допомогу довелось шукати у Секретаріаті Президента України.

Про ученицю 10-ї школи Юліану Панченко «ТелеграфЪ» розповідав неодноразово. Дівчина – стипендіат Президента, два роки поспіль за визначні успіхи у навчанні отримує президентську стипендію. Два роки поспіль виборювала Гран-прі Всеукраїнського конкурсу учнівських науково-дослідних робіт МАНУ (Малої Академії Наук України). Коротше кажучи, не дитина, а суцільна гордість школи і міста. Спеціалізувалась супердівчинка на німецькій філології. За роботи з філології і Гран-прі отримувала. А цього року закінчила школу і подала документи до Київського державного університету ім. Шевченка, на факультет філології (німецька мова), і, звісно ж, на «бюджет», бо коштів оплачувати столичне навчання родина не має.

Юля – дівчина цілеспрямована. Хотіла вчитися в університеті, готувалася до цього, туди й подала документи. Ніхто не підказав їй надіслати папери ще до кількох ВНЗ – так, про всяк випадок. Шкода, що не підказали. Бо, приїхавши до Києва за результатами, дівчина дізналася, що не поступила до університету. У приймальній комісії пояснили, що вона – 19-та за списком. А попереду неї ще 15 пільговиків різноманітних категорій. От вони і зараховані до університету.

Мабуть, ми краще не розповідатимемо, у якому настрої Юля поверталася додому. А тут і втішити її було нікому. Мама працює у далекій країні. Бабуся сиділа і плакала. А що робити? До інших навчальних закладів дівчина документів вчасно не подала, тож історія могла закінчитися сумно. Але! Про ситуацію майже випадково дізналася керівник кременчуцької філії МАНУ (де Юля виборола стільки призів) Олена Сьомик. Зателефонувала уточнити нові київські координати Юлі, і почула невеселу історію. Від почутого пані Сьомик страшенно обурилась і кинулась телефонувати до Секретаріату Президента України. Розповіла про ситуацію, перерахувала усі призи Юлі, отримані на всеукраїнських конкурсах, показники її сертифікату, і трагічним (але добре поставленим) вчительським голосом запитала: «Що ж це робиться?!!»

Пощастило Юлі. І клерки Секретаріату, і його голова виявились на диво коректними. Вислухали терпляче і порадили швиденько слати офіційну телеграму до Секретаріату. Пані Сьомик побігла до директора 10-ї школи, де вчилась Юля. Разом із директором вони збігали до керівника міського управління освіти, потім склали величезну телеграму зі списком усіх Юлиних нагород і надіслали її до Секретаріату. Через дві години на адресу міського управління освіти надійшла офіційна телеграма з Секретаріату. А через три дні переможець багатьох конкурсів із філології, стипендіат Президента Юліана Панченко була зарахована до державного університету ім. Шевченка.

P.S. Ми розповіли вам історію зі щасливим фіналом. Але фактично проблема не вирішена. Юля – не перша відмінниця, яка наштовхнулася на не унормовану «стіну» пільговиків. Аналогічна історія трапилась свого часу у Кременчуцькому державному університеті – абітурієнт із блискучими сертифікатами двічі не міг вступити на юридичний факультет, на «бюджет». Його випереджали пільговики. Власне таких історій чимало. Складається абсурдна ситуація – через дивну нормативну базу абітурієнти з високим рівнем знань втрачають конституційне право на освіту. Де рівність прав? На жаль, «ТелеграфЪ» не знайшов достатньо чіткої відповіді на це запитання міністра освіти України пана Вакарчука.