Семестр скінчився, професор зібрався на Батьківщину. А до нас дійшли чутки, що іноземець просто-таки шокований прогулами кременчуцьких студентів. Тож ми вирішили запитати, що так вразило пана професора? Хіба у Штатах не так?
– Пане професоре, чим, на вашу думку, відрізняються системи американської та української вищої освіти?
– Різниця значна. В українських університетах відсутня дисципліна! Тут навчається чимало студентів, які регулярно не відвідують семінари! У мене на курсі були студенти, які з’явилися на початку, а потім прийшли лише на останній семінар.
– Хіба в американських університетах немає прогульників?
– Студента, який навчається у престижному університеті в Америці і пропустив без поважних причин більше двох занять, просять залишити університет.
– Але ж університет втрачає гроші, які платить студент! Це ж невигідно. Чому керівництво американських університетів йде на це?
– Спрацьовує конкуренція. Престижні університети пишаються тим, що випускають висококваліфікованих спеціалістів. На цьому тримається їхній престиж – а, відповідно, фінансування. Але студент, який недбало вчиться і пропускає заняття, не може стати висококваліфікованим спеціалістом. Тож університети воліють не ризикувати. До того ж, роботодавці зазвичай досить уважно продивляються звіт про те, як студент відвідував заняття.
– Ви хочете сказати, що американські студенти не прогулюють заняття?
– Звісно, є такі, що прогулюють. Але їх набагато менше, ніж серед українських студентів.
– Чому так?
– Мені здається, американські студенти навчаються в університеті, щоб отримати гарну спеціальність і добре заробляти на життя. А українські студенти – деякі з них – вчаться, бо їхнє навчання оплачують батьки.
Така у нас вийшла розмова з іноземним професором про різні цілі вищої освіти у різних країнах.
У міністра – сім п’ятниць на тиждень
Нагадаємо, у квітні поточного року Кабінет Міністрів України видав Постанову № 369, яка дозволяла українським ВНЗ додатково брати гроші з прогульників та «двієчників»:
– за складання іспитів та заліків при ліквідації академічної заборгованості;
– за відпрацювання студентами практичних, лабораторних та семінарських занять, пропущених без поважних причин.
Міністр освіти пан Вакарчук так прокоментував новацію: «Треба дисциплінувати студентів. Потрібно, щоб усі студенти відвідували практичні та лабораторні заняття. Уявіть собі, що з усієї групи хтось один прогуляв заняття з особистих причин. Що в такому випадку робити викладачу? Вмикати для однієї людини апарати та прилади? Витрачати власний час?»
Відповідно, бухгалтерії українських ВНЗ вже налаштувалися приймати грошики від прогульників та двієчників – адже пан міністр сказали, що так воно і буде. Втім, вже 5 червня Кабмін скасував Постанову № 369. А знаєте чому? За особистим поданням міністра освіти пана Вакарчука. Круто, правда? Головне – послідовно. Зуб даємо, що жодна розвідка світу – навіть МІ-6 – не вгадає наступне рішення міністра. Такі вони загадкові, ці фізики-лірики.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.