Що робити кременчуцьким випускникам?

Старшокласники (разом із батьками), як правило, заздалегідь планують свою майбутню професію. І обирають відповідний профіль навчання. Школи давно відстежили цю тенденцію і пропонують різні напрями профілювання. Якщо учень збирається стати адвокатом, він обирає суспільно-гуманітарний профіль навчання. Якщо планує заробляти знанням іноземних мов, знаходить школу з поглибленим вивченням іноземних мов.

Тривалий час вважалося, що це доречно – вже у школі віддавати перевагу тим дисциплінам, які знадобляться для отримання майбутньої професії. Але останні розпорядження Кабінету Міністрів показали, що в Україні система профілювання певною мірою небезпечна. Адже Кабмін може зруйнувати усі твої плани на майбутнє.

У минулому випуску рубрики «ОК» («ТЪ» №18) «ТелеграфЪ» розповів про рішення Кабміну (№416-р) зменшити на 10-50% держзамовлення на популярні серед абітурієнтів спеціальності: право та правознавство, фінанси і кредит, бухгалтерський облік, облік і аудит. Уряд відмовляється фінансувати навчання правників, економістів та фінансистів. А що робити випускникам, які планували стати правниками та фінансистами? Все-таки намагатися поступити на куций «бюджет» за обраною спеціальністю? Чи махнути на неї рукою та податися туди, де менше «урізали» держзамовлення – на технічні спеціальності?

Але чи зможуть наші випускники нормально вчитися на цих спеціальностях? Там треба знати математику та фізику. А у Кременчуці фізико-математичний профіль навчання мають лише чотири школи: №№1; 4; 8; 17. Взагалі, усі кременчуцькі випускники 2009 року (1363 особи) за навчальними профілями поділилися так (%):

• суспільно-гуманітарний, економіка – 34%

• фізико-математичний – 11%

• технологічний – 25,3%

• іноземна філологія – 7,2%

• хіміко-біологічний – 8,3%

• універсал – 14,2%.

Як бачите, серед кременчуцьких школярів найбільше гуманітаріїв (462 особи). На фізико-математичному профілі навчалися лише 148 випускників. Як правило, на суспільно-гуманітарному, економічному, технологічному та мовному профілях викладання алгебри та геометрії обмежується трьома годинами на тиждень. Цього недостатньо для отримання грунтовних базових знань на рівні шкільної програми. Ну, а не маєш знань – так платитимеш гроші. Все одно платитимеш. Цей закон працює у вищій школі стовідсотково.

Щодо грошей. На нашу думку, «урізавши» держзамовлення, Кабінет Міністрів просто забрав гроші у освіти. І переклав фінансовий тягар на батьків абітурієнтів. Вважати такі дії виваженими та послідовними підстав немає. Адже протягом року міністр освіти пан Вакарчук обіцяв, що держзамовлення не зменшуватимуть. Чого варті ці обіцянки, ми побачили. За такої стратегії уряду абітурієнтам залишається узяти на озброєння старий зеківський принцип: «Не верь, не бойся, не проси».

(у публікації використані аналітичні матеріали начальника навчального відділу КДПУ О. Г. Замарєвої та інформація кременчуцького міського управління освіти)