На навчання – за кордон

7.03.2013, 11:21 Переглядів: 7 061

Безкоштовна освіта там коштує недешево

Настя Бозирєва у Празі, на набережній річки Влтава

Кременчужанка Настя Бозирєва – студентка престижного університету в Празі. Вивчивши чеську мову, вона отримала можливість безкоштовно навчатися у Вищій школі економіки. На підготовку до вступу дівчина витратила рік, а її батьки – гроші, відкладені на пристойну машину. Безкоштовну вищу освіту також можна отримати в деяких закладах Німеччини, Австрії, Фінляндії. Майже всюди головна вимога – знання мови.

18-річна Настя Бозирєва безкоштовно навчається за спеціальністю «Фінанси» у престижному закладі – Вищій школі економіки у Празі, диплом якої визнають в усьому світі. Разом із нею на інших факультетах вчаться ще чотири кременчужанки, що закінчили школу в 2011 році. В державних вишах Чехії не ділять студентів на «своїх» та «чужих» – для всіх однакові умови вступу і навчання. Ми поспілкувалися з Настею «скайпом», а також з її мамою Наталею, аби дізнатися, що потрібно, аби отримати безкоштовну європейську освіту.

– Мені допомогли знання, і особливо – з математики. Я вдячна ліцею для обдарованих дітей при кременчуцькому педучилищі. Потім – мовні курси у Празі. Там я рік вчила чеську, бо це перше, що складають при вступі до університету, адже навчання проходить чеською, і нею треба вільно володіти, – розповідає Настя.

Тепер вже позаду перша сесія у Празі. На відміну від українських вишів, хоча на кожній спеціальності є обов’язкові предмети, розклад на семестр залежить від вибору студента. Складаючи той чи інший екзамен, кожен отримує певну кількість балів – так званих «кредитів»: щоб отримати диплом, треба за 4 роки набрати 280 «кредитів». Така система характерна для Болонського процесу навчання. Обов‘язково (крім вільного знання чеської) студенти вивчають дві іноземні мови. У Насті це англійська та французька. При цьому економіку викладають французькою.

Про можливість безкоштовного навчання у Чехії сім‘я дізналася випадково.

– Я зустріла подругу, донька якої закінчувала 11 клас. Поцікавилася, куди вступатиме дівчина. А та мені й каже: «Далеко! В тебе (на навчання – ред.) 10 штук євро є? Ну, тоді я скину тобі адресу сайту». Так ми й дізналися про мовну школу в Чехії.

Що потрібно для вступу

Мовна школа допомагала з оформленням документів, у тому числі й візи. Від часу подання документів до отримання візи пройшло 5 місяців. Тож Наталя радить тим, хто надумав відправляти студента в Чехію, займатися документами з початку навчального року у випускному класі. Щоб отримати візу, абітурієнт проходить півторагодинну співбесіду в чеському консульстві. Там з’ясовують мотивацію до навчання й те, чи збирається студент по закінченні повертатися до своєї країни. Якщо запідозрять, що молода людина їде, аби залишитися в Чехії – візу не видадуть. Хоча потім, вже після навчання, є реальні шанси закріпитися в цій країні, знайти роботу за фахом.

Потім – рік у мовній школі та екзамен. За цей час треба пройти процедуру нострифікації (визнання) атестата про загальну середню освіту, отриманого в Україні. У Чехії перевіряють, наскільки програма середньої освіти, за якою навчалися іноземці, співпадає з чеською, та визначають, які екзамени абітурієнту потрібно скласти додатково у чеській гімназії. Настя складала географію, біологію та хімію, хоча ці предмети ніяк не пов’язані з її майбутньою спеціальністю. Потім видають довідку про нострифікацію, документ про освіту перекладається, його завіряє нотаріус.

Незважаючи на успішний іспит у мовній школі, всі іноземці складають чеську ще й при вступі до вишів. Цей екзамен платний. Крім цього, заздалегідь (із лютого до кінця березня) заповнюється заявка на вступ до ВНЗ. Якщо не встигли – на навчання не потрапите. Подання заявки теж платне. Допуск до екзаменів за спеціальністю – лише після успішного складання чеської мови. Інших екзаменів, як правило, два, на деякі спеціальності – три. Настя складала математику та англійську мову. Дівчина каже, що українські абітурієнти часто набирають більше балів, ніж чехи. Цікаво, що сама вона з чеської мови набрала 96 балів із 100 можливих.

Які ще країни приймають українців на безкоштовне навчання

11-класниця Аня хоче навчатися в Австрії, у Віденському університеті. За порадою подруги, яка вже туди вступила, дівчина та її батьки вирішили скористатися послугами київської агенції, яка допомагає в отриманні документів, оформленні візи. Донедавна навчання в Австрії було повністю безкоштовним, але зараз у багатьох вишах студенти (як мешканці країни, так і іноземці) сплачують спеціальний збір на користь держави. У Віденському університеті це 375 євро за семестр. Екзамени складати не треба: вступаєш в акредитований український ВНЗ на обрану спеціальність – і згодом можна перевестися до Австрії. Скільки треба вчитися у виші на батьківщині – єдиного підходу немає. В інтернеті є інформація про те, що зазвичай європейські виші вимагають рік-два «очно». Але Аня розраховує вже у жовтні наступного року виїхати в Австрію на навчання до мовної школи (вивчення німецької коштує 400 євро за семестр), а ще за півроку, в березні – стати студенткою Віденського університету. Знання мови на рівні не нижче В2 (так званий «пороговий продвинутий») – обов’язкова умова.

У Німеччині підхід до навчання у різних землях (тобто областях) різний. Є університети, де платити не треба, а є такі, де потрібен студентський збір (до 500 євро).

На інтернет-порталах агенцій-посередників ми знайшли інформацію й про безкоштовне навчання у Швеції, Фінляндії (проте вивчити скандинавські мови набагато складніше, ніж слов’янські). Також майже безкоштовно (з невеликою сумою річного внеску) можна вступити до вишів Франції.

Агенції пропонують і посередництво у виїзді на безкоштовне навчання до Греції – для вступу знання грецької не потрібне.

В державних університетах Польщі теж є гранти на навчання іноземців – їх треба вибороти на конкурсній основі. Так, свіже оголошення на сайті посольства Польщі в Україні сповіщає, що «Варшавська Політехніка» пропонує безкоштовне навчання для іноземців за новим напрямом – «Ядерна енергетика». Крім того, є виші, що надають стипендію, якої вистачає іноземним студентам польського походження.

Ціна питання

Хоча вища освіта у Чехії безкоштовна, аби вступити до ВНЗ, потрібно витратитись на оформлення візи, документів, вивчення мови. А ще – платити за житло у Празі, мати гроші на харчування, проїзд, інтернет, кишенькові та ін. Перший рік перебування абітурієнтки в Чехії обійшовся родині за ціною пристойної автівки – Наталя мріяла про Nissan Міcrа, але відмовилася від дорогої покупки заради інвестиції в освіту доньки, про що абсолютно не шкодує.

Ось основні витрати:

115 євро коштує віза
500 євро – медична страховка на півроку (її, як і паспорт, поліцейський може попросити пред’явити на вулиці, за відсутність документів штрафують).
300 чеських крон на 3 місяці (близько 135 євро) – єдиний проїзний на транспорт.
4600 євро – річний курс навчання у мовній школі.
4300 євро – проживання у готелі при мовній школі, за рік.
500 євро – додатковий курс при мовній школі з англійської та математики (важливо було опанувати термінологію чеською).
1,5 тис чеських крон (близько 70 євро) – плата за екзамен на знання чеської у ВНЗ.

Нині Настя та її кременчуцька подруга винаймають двокімнатну квартиру в центрі Праги. Це коштує 15 тис крон (350 євро за одного). 300 крон на місяць (близько 135 гривень) коштує інтернет. Підручники студенти купують, і вони дорогі. Наприклад, 700 крон (320 грн) ціна невеличкого підручника з французької мови. Проживання в гуртожитку дешевше – близько 200 євро на місяць. Ціни на продукти практично такі ж, як і в Україні, але дорожче м'ясо. Проте часто бувають знижки у супермаркетах. Загалом, на харчування йде близько 200 євро на місяць. Квиток на автобус «Київ-Прага» – 738 грн (з 10-відсотковою знижкою для студента).

Мінімум півроку, а краще рік – на підготовку

Це загальна практика для вступу на навчання за кордоном. Обравши ВНЗ, можна дати заявку по інтернету і турбуватися про вступ самотужки, або скористатися послугами агенцій, що займаються закордонними освітніми програмами (це 400-500 євро для Східної Європи і десь удвічі більше для Західної). Абітурієнта забезпечать «повним супроводом»: від подачі документів, збирання довідок до допомоги в організації виїзду, бронюванні житла. Зазвичай студента «ведуть» протягом першого року, допомагаючи вирішувати питання, пов’язані з навчанням, проживанням, медстраховкою, подовженням візи. Варто звертати увагу на репутацію фірми, бажано, щоб в неї був досвід роботи – мінімум 5 років.

Настя (у центрі) серед студентів Вищої школи економіки