Хоча у першу чергу йдеться про вплив коронавірусної хвороби на дихальні шляхи, серцево-судинна система також перебуває під прицілом COVID-19.
За даними Міністерства охорони здоров'я, вже відомо, що пацієнти, які до інфікування коронавірусом мали проблеми із серцево-судинною системою, є більш вразливими до тяжкого перебігу хвороби чи смерті. Водночас часто проблеми із серцево-судинною системою розвиваються у пацієнтів через COVID-19, які до цього їх не мали.
Дослідження свідчать, що проблеми із серцево-судинною системою виникають у близько 20% госпіталізованих хворих на COVID-19. Зокрема, захворювання спричиняє ушкодження міокарда і порушення функції серця. Йдеться про вплив на серцевий м’яз, що спричиняє запалення міокарда, а у важких випадках – утворює навіть рубці.
Запалення міокарда може спричиняти так званий «цитокіновий шторм»*, це потенційно летальна реакція імунної системи.
Наразі ще тривають дослідження щодо того, як саме коронавірусна інфекція спричиняє розвиток міокардиту та є частою причиною серцевої недостатності.
До прикладу, якщо у хворого є запалення легень, то правий шлуночок серця (одна із чотирьох камер серця) повинен працювати більш інтенсивно, щоб доставити кров до легень. Як наслідок, COVID-19 може спричинити правосторонню серцеву недостатність.
Також коронавірусна хвороба може викликати запалення в оболонці кровоносних судин, які транспортують кров по всьому тілу. Це може призвести до утворення тромбів та підвищенню ризику ішемії чи інсульту, зменшенню рівню кисню в крові.
Окрім того, під час зниження рівню кисню в крові (коли сатурація падає дуже низько) серцевий м’яз більше не отримує достатньо його від легень, відбувається подальше пошкодження серця.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.