Просто жах!

У нашому видавничому домі працює одна дівчина. Вона панічно боїться спускатися сходами. Страх перед ними з’явився в неї років зо два тому. «Коли я йду сходами, мені обов’язково потрібно триматися за когось або за поручень, – ділиться вона своэю проблемою з «Телеграфом». – Сходи просто зливаються у мене перед очима, я не бачу їх. Мені здається, ще один крок – я оступлюся і покочуся донизу». Якось наша мужня колега вирішила побороти свій страх. «Минулого року я відпочивала в Одесі, – розповідає вона. – Я вирішила поставити над собою експеримент – самостійно спуститися Потьомкінськими сходами. Я подумала, що так мою фобію зніме, як рукою». (Від автора: Потьомкінські сходи – це 400 східців, які ведуть до Одеського морського порту. Об’єкт для подолання страху, м’яко кажучи, не зовсім вдалий. Адже Потьомкінські сходи відомі своїм геніальним проектуванням, яке викликає оптичну ілюзію. Стоячи на вершині цього витвору, сходи побачити неможливо, видно тільки гладеньку поверхню. А коли роздивляэшся сходи знизу, невидимими стають прольоти – помітні лише сходинки).
Нічого в дівчини з цього не вийшло. Половиною східців вона таки спустилася, запевняючи себе, що все гаразд. А далі – ніяк. «Це було вище моїх сил, – посміхається колега. – По обидва боки від Потьомкіських сходів є дві заасфальтовані доріжки. На одну із них я перебралася і… спокійнісінько зійшла вниз решту шляху. Не питайте, як я з цим живу. Я мешкаю на сьомому поверсі. Інколи ліфт не працює, і тоді доводиться з собою боротися. Добре, що люди хоч поручні вигадали».
Ця історія пішла по редакції, і тут люди почали наввипередки ділитися з «Телеграфом» своїми страхами. Хтось боїться жаб, хтось глибини, когось нудить від висоти, а ще дехто починає задихатися у замкненому просторі. Тож ми вирішили звернутися до психолога, щоб розтлумачив нам, що до чого. До речі, у нашої дівчини-колеги спеціаліст визнав ознаки клімактофобії – страху сперед сходами. 

Ой, боюсь, боюсь, боюсь!
Фобії – штука не заразна, але той, хто з ними знайомий, знає, що такі нав’язливі страхи заважають нормально жити. Всі ми чогось боїмося: захворіти на невиліковну хворобу, смерті своїх близьких або банальної темряви. Але у більшості випадків це всього лише наші страхи – природні емоції. Вони виникають у людини, коли щось загрожує її існуванню або її ідеалам та принципам. Зовсім інший випадок, якщо страхи перетворюються на справжню проблему. Їх спеціалісти розглядають уже як фобії.
– Фобія – це ірраціональний страх перед певними об’єктами чи ситуаціями, які не являють реальної загрози, – пояснює психолг Крістіна Петриченко. – Як правило, це боязнь того, що інших людей не лякає. Наприклад, це може бути страх перед замкненим або, навпаки, відкритим простором, перед великими магазинами або певними видами тварин чи комах. Страх – це певний дискомфорт, тривога. А фобія – це вже нав’язливий, буквально маніакальний страх. Людину, у якої є певна фобія, навіть розмови про предмет, якого вона панічно боїться, виводять з рівноваги.
У фобії є характерні ознаки. Окрім того, що людина, яка має нав’язливий страх, мучиться у психологічному плані, вона ще й страждає фізично. Тільки вона бачить предмет свого страху або потрапляє у ситуацію, що наводить на неї жах, як вона починає панікувати, її серцебиття прискорюється. Людина червоніє, рясно вкривається потом, починає тремтіти, у неї з’являється сухість у роті і затруднюється дихання аж до появи ядухи, виникають болі у грудях, нудота та неприємні відчуття в області живота.

І тебе вилікують…
– Людина, яка має фобію, боїться певного предмета чи місця. Тому їй достатньо просто уникати предмету свого страху, і симптоми розладу не з’являтимуться, – радить пані Петриченко.
Але у такий спосіб фобії позбавитися неможливо. Вона все одно супроводжуватиме свого заручника по життю і чекатиме слушного моменту, щоб знову неабияк попсувати йому нерви.
Позбавитися від фобії самостійно теж не вийде. Корисні поради самому собі на кшталт «не варто хвилюватися, це все нереально, я не боюся» практично не діють.
– Якщо фобія ще не довела вас до серйозного психічного розладу, то допомогти її побороти може близька людина, якій ви довіряєте, – говорить пані психолог. – Це має бути той, хто вас розуміє, співчуває вам і не стане висміювати вашу паніку, скажімо, перед жабами. Така людина може знайти й показати вам позитивні сторони того предмета, який наводить на вас суцільний жах. Візьмемо страх висоти. Той, хто вас підтримує, може показати вам, що з висоти речі навіть кращі, що зверху можна побачити більше, ніж впритул, тощо.
Та якщо масштаби фобії вже насправді руйнівні, то тут не допоможе ніхто, крім спеціаліста.
– Фахівець допоможе з’ясувати, у чому справжня причина такого психічного розладу, – продовжує Крістіна Петриченко. – Адже страхи не виникають на пустому місці. Можливо, фобія з’явилася в наслідок пережитого стресу, а, може, її коріння слід шукати у дитинстві. До того ж, тільки спеціаліст може призначити хворому ефективний курс лікування.
Для «приборкання» фобій, як правило, використовують транквілізатори (реланіум, феназипам, седуксен та інші), однак частий прийом цих медикаментів призводить до формування залежності від них. Тому вживання таких препаратів чітко обмежують у часі. Та швидше за все, подібне лікування страху в решті виявиться неефективним. Тому найкращий варіант – це поєднання медикаментозного методу, тобто прийому індивідуально підібраного антидепресанта, з психотерапією. Таке лікування здатне позбавити від фобії раз і назавжди.

«Горе от ума»
Як правило, фобії мучають невпевнених у собі, вразливих, нерішучих, схильних до тривожного стану людей.
– Ось до чого людство прогрес довів, – посміхається Крістіна Петриченко. – Сучасна людина забагато знає, тому й боїться всього. Не те що раніше. Треба темним лісом, широким полем, через місток на сусідній хутір піти – брали й шли. А нам же потрібно все обдумати, прорахувати, проаналізувати потенційну небезпеку…
Однак наявність у людини фобії ще не означає, що віна психічно хвора. Електронна енциклопедія «Вікіпедія» наводить перелік близько 250 різних фобій. Але лише деякі з них вважаються серйозними психічними відхиленнями, які потребують лікування у спеціаліста.

Фобії бувають різні
Найчастіше зустрічається агорафобія, яка включає боязнь не тільки відкритого простору, але й інші фобії: страх скупчення людей і неможливість одразу ж повернутися у безпечне місце, боязнь виходити з дому і ходити до магазинів, страх перед натовпом і громадським місцем або боязнь подорожувати на самоті громадським транспортом: метро, тролейбусом, літаком тощо. Часто люди також бояться
• павуків – арахнофобія
• води – гідрофобія
• залишатися наодинці самі з собою – аутофобія
• спітніти та застудитися – гідрозофобія
• числа 666 – гексакосіойгексеконтагексафобія
• п’ятниці, 13 – параскаведекатріафобія
• замкненого простору – клаустрофобія
• їсти – ситофобія
• людей – соціофобія
• світла – фотофобія
• ерв’яків та заразних комах – сколецифобія

Відшукай свою
Акрофобія, батеофобія – страх висоти
Хроматофобія – боязнь будь-якого кольору
Клептофобія – страх перед злодіями, часто виникає у літніх людей. Поєднується з нав’язливою ідеєю пограбування
Ейхофобія – страх вислуховувати або виголошувати добрі побажання
Графофобія – боязнь писати та брати до рук письмове приладдя
Хрематофобія – боязнь доторкатися до грошей
Базофобія – страх ходити
Акрибофобія – страх не зрозуміти смисл прочитаного
Уранофобія – боязнь дивитися в небо
Акустикофобія – боязнь гучних звуків
Бромгідрофобія – боязнь поганого запаху від власного тіла
Геліофобія – страх перебування на сонці
Винофобія – боязнь вживання алкоголю
Аерофобія – боязнь протягів
Лінкофобія – боязнь натискати на посилання в І-неті
Пантофобія (панфобія, панофобія) – страх усього, що може відбутися
Спектрофобія – страх перед дзеркалами
Гедонофобія – боязнь задоволень
Погонофобія – страх перед бородами
Гуцофобія – страх перед худими людьми
Апопатофобія – боязнь заходити до туалету
Гравідофобія – боязнь зустрічі з вагітною, страх завагітніти
Пелідофобія – боязнь лисих
Сингенесофобія – боязнь родичів
Хайрофобія – боязнь засміятися на похоронах
Генуфобія – боязнь колін
Коулрофобія – страх перед клоунами
Гелофобія – боязнь сміху
Папафобія – страх перед Папою Римським
Партенофобія – боязнь незайманих дівчат
Партенопелідофобія – боязнь лисих незайманих дівчат

Жах по-кременчуцьки
Гефірофобія – боязнь проходити по мосту. У нашому випадку того, що вже давно є аварійним.

Навмисне не вигадаєш
Гіппопотомомонстросесквіппедапіофобія – боязнь довгих слів

Зоофобії – страх перед тваринами та комахами – особливо чисельна група фобій. Їх безліч. Виявляється, люди бояться чого завгодно – від котів та жаб до мурах та видр.