Чи зацікавлена Україна у винаході протиракової вакцини?

Розмова про вакцину, яка здатна подолати рак, велася 16 червня в Українському інституті промислової власності. Там проходило чергове засідання прес-клубу 'Україна майбутня'. Йшлося про препарат 'Лейкозав', який призначений для імунізації організму тварин і людей. Автор винаходу - академік Академії аграрних наук України (ААНУ), завідувач лабораторії бактеріології Інституту ветеринарної медицини ААНУ, доктор ветеринарних наук, професор Анатолій Завірюха - відомий вітчизняній науці численними винаходами. Так, протягом останніх кількох десятків років ним були розроблені унікальні вакцини проти колібактеріозу, респіраторних захворювань, а головне - проти сибірської язви та лейкозу. Всі розроблені препарати та способи їх одержання запатентовані.
Про розробку протиракової вакцини 'Лейкозав' учений вперше заявив ще у 1999 році. У 2000 році цю вакцину почали випробовувати на великій рогатій худобі господарства 'Фастівське', що в Київській області. На той час тут було 56% корів, хворих на лейкоз, внаслідок чого щороку гинуло по 20-30 голів. Сьогодні господарство налічує 1,5 тис. корів, вакцинованих за допомогою 'Лейкозаву'. Хворих на лейкоз тварин у господарстві немає. Це дає підстави стверджувати, що лейкозний процес у них припинився повністю.
На засідання прес-клубу вчений-аматор прийшов не один. Для наочного, так би мовити, підтвердження результатів застосування вакцини на людях Анатолій Іванович запросив на засідання кількох пацієнтів, які вилікувалися від раку. Серед них була пацієнтка, яка живе після одужання від тяжкої недуги вже п'ять років. Цих людей вчений-ентузіаст витягнув за допомогою своїх ліків, буквально, з того світу. Він брався лікувати тільки тих хворих, яких уже виписували з онкодиспансеру додому, тобто з четвертою стадією хвороби.
Так, на засіданні прес-клубу була присутня Світлана Марусяк з дочкою Ярославою. Дівчинці із Закарпаття поставили діагноз – гострий лімфоїдний лейкоз, який підтвердився в київський лікарні 'Охматдит'. Дитині призначили хіміотерапію. Після другого курсу хіміотерапії мати побоялася продовжувати це лікування, і батьки дівчинки стали шукати альтернативу. Не маючи вже ніякої надії на одужання, вони звернулися до Завірюхи. Він відразу відгукнувся. Результат лікування 'Лейкозавом', підтверджений висновком Львівської дитячої спеціалізованої клінічної лікарні, кістковомозкова ремісія.
А першою людиною, яка випробувала вакцину на собі, був сам академік Завірюха: 'Така у мене вдача. Просто мені цікаво було, як вона діє. На коровах же не побачиш. А на собі я все відчуваю'.
Попри позитиви у лікуванні злоякісних пухлин як у тварин, так і в людей, винаходу Анатолія Завірюхи поки що не дають зеленого світла. У вищих інстанціях кажуть, що вакцина не пройшла належного випробування, водночас ніхто особливо й не збирається створювати для цього умови. Лакмусовим папірцем цих процесів стала гаряча дискусія, яка зав'язалася й на засіданні прес-клубу: чи є Анатолій Завірюха вченим, а його винахід вартим уваги? Поважні науковці таки зійшлися на думці, що Анатолій Іванович – аж ніяк не шарлатан, а справжній учений. Однак для того, щоб його винахід був визнаний на найвищому рівні, він має ...дотримуватися букви закону, тобто розв'язати низку необхідних методологічних та організаційних питань.

Із інтерв’ю журналістам, 16 червня, 2005 рік:
'Я – завідувач лабораторії бактеріології, спеціаліст по сибірці, а лейкоз - це моє хобі. Колись я вів цю тематику і знаю ці проблеми. Я зробив вакцину і впевнений, що цей препарат діє і на тварин, і на людей - це безперечно.
...Щодо кількості людей, які вилікувалось завдяки вакцині, я не знаю напевне. Ще не підбивав підсумки. Можливо, вже чоловік 50, якщо не більше. А всього звернень було більше трьохсот. Тому що люди ледачі, пробачте, що я так кажу. Бо як його, бідного, давить смерть за горло, то він шукає все. Але коли вже йому стало трохи легше, то він навіть лінується подзвонити. І я тільки дізнаюся, коли приходить новий чоловік і каже, що дізнався про мене від того-то, а ви йому лікували то-то. А як той? Нормально. То я по своєму записнику шукаю прізвище і обвожу зеленим. Таких 'зелених' у мене вже дуже багато. То означає, що я йому дав зелене світло в життя...
...Рак - це хвороба хронічна. І щоб мати результати лікування, потрібний досить великий час. Це рік-два, мінімум, півроку. А всі наші 'експериментатори' хочуть, щоб було так: ввів препарат - і відразу тварина чи людина побігла. З раком такого не буває. Рак розвивається роками, точить роками і подолати його за місяць чи два експерименту, як вони роблять - цього не може бути'.