Як влада поділила гроші кременчужан?

Бюджет Кременчуга

Нові дороги та дахи без дірок, пилососи для вулиць та сміттєвози... Реанімобіль для швидкої, реконструйований онкодиспансер та відремонтовані лікарні з новим обладнанням... Нові атракціони в парку, нові групи в дитсадках... Висаджені троянди з чорнобривцями на клумбах міста та обрізані липи з тополями... І зрештою, нові ліфти та туалети в мерії... Де знайшли кошти на все це? Чи то мер та його команда - молодці, чи то обставини так склались?

Цього року Кременчук побачив та навіть встиг витратити такі гроші, яких не було зроду. Принаймні за часів незалежності - точно. Якщо скласти обидва кошики бюджету (І-й - державні гроші, з яких платять зарплату бюджетникам та опалюють приміщення та ІІ-й - кременчуцькі, зароблені містом), то у порівнянні з минулим, 2010-м роком, їх стало більше майже на 36%. А ІІ-й кошик цього року потовстішав у 2,4 рази - Кременчук заробив близько 117 мільйонів гривень. У чому ж секрет? Звідки бабки?

- Факторів, що вплинули на доходи бюджету міста - три, - пояснює заступник начальника фінансового управління Тетяна Тетьоркіна. - По-перше, це зміни до податкового законодавства, по-друге, стабілізація роботи міських підприємств, що утворюють бюджет. І по-третє, проведення нової грошової оцінки землі.

Головним джерелом доходу для міста залишається податок з доходів фізичних осіб. Цього року назбирали 327 316 тис грн податків (на 23 % більше, ніж торік). Цифра збільшилась завдяки зростанню мінімальної зарплати, а також тому, що великі міські підприємства - «Укртатнафта», «КВБЗ», «КСЗ», «Кредмаш», тютюнова фабрика, тощо - працювали стабільніше, відповідно, більше платили і податків.

Рятівна земля

Орендна плата за землю, яку сплачують підприємства та підприємці, склала майже 96 мільйонів гривень - рекордно велика сума, що практично наповнила другий кошик (дивись таблички). Нагадаємо, цього року в дію вступила нова грошова оцінка землі, яку відклали в 2009 через кризу.

На початку року точились неабиякі дебати між бізнесом та владою. Бізнес хотів платити менше, влада - навпаки. Останнім потрібні були гроші на виконання передвиборних обіцянок. Втім, «війна» закінчилась компромісом - з березня до кінця року платять за зниженим коефіцієнтом. Фінансисти кажуть, що компроміс допоміг деяким підприємствам не розоритись. Хоча «Кредмаш» і зараз не проти продати стадіон, бо орендна плата для нього - «важка». Певний відсоток бізнесу від зайвої землі все ж відмовився.

Отже, «земельні» гроші Кременчук з чистою совістю спрямував на себе. Левова частка кошику пішла на житлово-комунальне господарство.

- Ми значно збільшили витрати на житлово-комунальне господарство, - говорить Тетяна Тетьоркіна. - За гроші міста змогли відремонтувати досить велику кількість дахів житлових будинків, поповнили парк техніки шляхового ремонтно-будівельного управління, комунального підприємства 1628, надали фінансову підтримку тролейбусному управлінню, тощо.
Перепало грошей і комунальному підприємству «Благоустрій Кременчука» - вони саджали дерева і квіти, які не завжди приживалися, а також пиляли тополі та липи.

Вперше за останні роки поновили атракціони в парку - купили аж 6 нових.

Завдяки земельним грошам місто витрачало кошти на освіту та медицину - на ті галузі, які має фінансувати держава. У наведених табличках лише частина витрат на лікувальні та навчальні заклади. До того ж цього року вдалось не тільки «затулити дірки», а й зробити більш глобальні речі - як, наприклад, «повернути» дитсадки дітям. На Раківці відкрили три додаткові групи, а два дитячих садка вже мають проекти реконструкції. Якщо дозволить фінансування, наступного року запрацює раніше занедбаний садок на Раківці і ще один, у центрі, який відмовився орендувати місцевий університет.

Другий кошик допомогло наповнити і законодавство - Податковий кодекс дозволив залишати в місті всю суму надходжень за оренду землі, а не 75 %, як було раніше.

Особливі гроші

Є в бюджеті Кременчука два такі фонди - спеціальний та цільовий. У цільовий фонд платять гроші підприємства, які, приміром, щось будують у місті та планують заробляти на кременчужанах гроші. Певний відсоток від вартості будівництва іде на розвиток інфраструктури.

Цього року на нашому рахунку - більше 11 мільйонів (проти 2,6 млн - минулого року). 5 мільйонів перепало від стальзаводу. Те, що мер Бабаєв «вибив» такі гроші, вважають за його заслугу. Також до здобутків мера приписують реконструкцію онкологічного диспансеру. Втім, на думку «Телеграфа», це лише тому,  що мер спрямував гроші саме туди. Другу половину витрат покрив обласний бюджет, значні кошти на обладнання надійшли від спонсорів-підприємств, а також від благодійних організацій.

Спеціальний фонд цього року сформували екологічні гроші. На початку 2011 вони наче «звалилися» з неба. Сума для міста досить пристойна. Більше 33 мільйонів гривень.

А з'явились гроші тільки тому, що підприємства, які виробляють бензин, згідно з новим Податковим кодексом повинні платити не лише податок на забруднення, а й екологічний податок. Причому гроші мають залишатись у місті. Більшу частину коштів сплатила «Укртатнафта».

З цих мільйонів місто дозволило собі придбати екологічну лабораторію - що також вважають заслугою мера. Вирішили, що мільйон можна направити на розчищення озера в Міському саду, ще майже мільйон - на проект розчищення і облаштування. І 600 тисяч витратити на огорожу в цьому ж парку.

Інша частина коштів пішла на менш прозаїчні, хоча більш потрібні речі - будівництво колектора та зливових каналізацій, реконструкцію станції перекачування, тощо.

Яким буде бюджет наступного року, поки що нікому не відомо - все залежить від ціни на газ. Невідомо також, чи будуть на 100 % забезпечені державними грошима освіта, медицина, культура та спорт. Цього року, за словами фінансистів, кошти з ІІ-го кошика доводилось витрачати на І-й, підтримуючи бюджетників.

Втім, міська влада планує підняти в наступному році ставку орендної плати за землю - прибрати понижуючий коефіцієнт. Тому є підстави сподіватись, що місто розвиватиметься, а влада грамотно розпоряджатиметься грошима кременчужан і не створюватиме на цьому власні піар-кампанії.