Ірен Роздобудько: «Я дуже антипедагогічна людина»

Минулої середи до Кременчука прибув корабель «Романтик». Це була літературна експедиція. На борту – українські та російські письменники. Серед них – відома українська письменниця, журналіст Ірен Роздобудько.

«Телеграфу» пощастило: ми поставили кілька запитань авторці, яка, очевидно, стане у ряд із класиками української літератури, і твори якої вивчатимуть школярі.

Для початку – про мету експедиції. Це перша подібна мандрівка. Борт «Романтика», що плив уздовж Дніпра, зупиняючись у різних містах, зібрав як українських, так і російських письменників. Мовного питання, як у парламентарів, не стояло навіть на прес-конференції – не те, що на судні. По-перше, письменники та книговидавці поспілкувались один з одним, по-друге – принесли трохи літератури «в люди». В рамках зустрічі вони побували в Кременчуцькому національному університеті та в ліцеї № 4.

– Гарні діти, дуже розумні запитання, – каже Ірен Роздобудько про кременчуцьких дітей. – У них чудові очі, вони світяться.

До речі, Ірен здивувало, що в кременчуцьких книгарнях є останні книги – і її, і колег.

– Відомо, що не без вашої участі розпочалась всеукраїнська акція – дарувати власні книги бібліотекам. Як вона просувається і що ви привезли кременчужанам?

– Це була випадкова ідея, але не моя. Ми її просто підхопили. Якось до моєї колеги підійшла сільська бібліотекарка і каже: «Вам тут добре, в Києві, а у нас книжок немає». З того часу ми почали виставляти в книгарнях ящики, де просто залишали свої книжки. А ще ті, які купуємо в книгарнях. Акція триває і досі. Нам допомагають колеги, особливо кияни та львів'яни. Передаємо книжки до сіл, привезли і до Кременчука.

– Ірен, ви – відома українська письменниця і пишете для дітей. Чи доводилось вам читати підручники з української літератури? І чи все вам у них зрозуміло?

– Ви знаєте, нічого цікавого не скажу, адже підручники я навіть у школі не дуже любила. Я пишу для дітей, бо страшенно їх люблю. При цьому я дуже антипедагогічна людина, про що попереджаю вчителів.

– Чи згодні ви з тим, що пропонує Міністерство освіти для вивчення нашим дітям?

– Я знаю, що вилучили з програми твори, які, на мою думку, варто б було залишити. Я взагалі не дуже згодна з політикою профільного міністерства. І сподіваюсь, що все скоро скінчиться на користь культури і знань.

– Які твори, на вашу думку, варто вивчати в школі?

– Залежно від класу, звичайно. Запропонувала б Василя Барку «Жовтий князь», Плужника, Хвильового – те, на чому я вчилась українській мові, європейській стилістиці. Щодо класиків, то, залежно від віку, варто вчити Франка, Лесю Українку. Але найбільше залежить від учителя, щоб діти читали книжки не як комікс, а з душею...

Колеги Ірен по цеху впевнені: проблема освіти як в Україні, так і в Росії в тому, що в учнів немає права вибору твору. Мета – вчити дітей не біографій класиків, не читати все від А до Я, а обирати та вміти аналізувати. У першому класі в дитини має бути не читанка, а бібліотечка. Бо література має бути потребою читання і можливістю обирати.

СПРАВКА

Ірен Роздобудько – журналістка, письменниця, поетеса, сценарист.

Працювала оглядачем у газетах та радіокомпаніях, заступником головного редактора в журналі «Наталі», головним редактором у журналі «Караван історій. Україна». Автор ілюстрацій до книг. Авторка двох збірок поезій. Вишиває бісером, грає на гітарі.

Лауреат та переможець літературних конкурсів «Коронація слова». 

Отримала спеціальну відзнаку конкурсу «Коронація слова 2011» у номінації «Кіносценарії». 

Автор більше 20 творів. Кілька – перекладені на російську мову.