12-17 мільярдів гривень коштуватиме українцям мовний закон

Фото с сайта podrobnosti.ua

Третього липня Верховна Рада прийняла Закон «Про засади державної мовної політики». За сталою традицією, депутати трохи побилися. Спершу нардепи кидались один на одного з червоними фізіономіями та тріснувшими на пузі сорочками. Потім 248 депутатських карток (ми рахуємо тепер картки, а не депутатів) проголосували за закон. А потім нардеп-регіонал Чечетов вихвалявся перед телекамерами, що «мы их развели как котят!». Законопроект створили два депутати-регіонали – Колесниченко та Ківалов. Жартівники вже обізвали цей законопроект «законом КоКі».

Хто автори закону?

Законопроект про державну мовну політику в Україні подали депутати-регіонали:

 

Вадим Колесниченко, №175 у списку ПР

Сергій Ківалов, №28 у списку ПР

Кому це вигідно?

Українські політологи та політики висувають кілька версій. Одні стверджують, що новий закон потрібен Партії регіонів для передвиборчого піару. Інші – що партія регіонів хоче знищити цим законом українську мову. А третя група експертів вважає, що новий закон так поспішали прийняти, щоб встигнути догодити Путіну. 12 липня в Криму має відбутися зустріч двох президентів – Януковича та Путіна. Окремі українські політики сподіваються, що пана Путіна наш новий мовний закон розвеселить і підніме йому настрій.

А ось що сказав в інтерв’ю УНН російський політик пан Затулін – директор Інституту СНД:

– Посилення протестів проти «мовного» закону позитивно позначиться на атмосфері зустрічі у Криму. Я впевнений, що якраз кримчани будуть вітати і імплементацію цього закону, і зустріч двох президентів.

Між тим, експерти з Центру досліджень суспільства зафіксували рекордне зростання кількості протестних акцій в Україні. За червень їхня кількість становила 323. За результатами досліджень, минулого тижня дві третини (93 протестних події) акцій протесту відбулися з приводу мовного питання.

Чому опозиція втекла від Українського дому?

Після прийняття у ВР мовного закону об’єднана опозиція та небайдужі громадяни зібралися на акцію протесту під Українським домом (Київ). Спочатку опозиція активно метушилася – пан Яценюк погрожував судити спікера пана Литвина, пан Кличко пошкодив руку, захищаючи українську мову, пані Ляпіна голодувала. Та несподівано швидко опозиціонери оголосили перемогу і зникли з площі. Що вони вважають перемогою, народ гадає і досі. Зате опозиційний депутат Шкіль (БЮТ) у ефірі «5 каналу» пояснив, чому опозиція пішла з-під стін Українського дому. Пан Шкіль зазначив, що таким чином опозиція економить сили для подальшої боротьби з регіоналами. 

ПРО ЩО ЗАКОН?

Наводимо деякі основні положення закону:

– державною мовою залишається українська;

– до регіональних мов та мов меншин відносяться: російська; білоруська; болгарська; вірменська; гагаузька; ідиш; кримськотатарська; молдавська; німецька; новогрецька; польська; ромська; румунська; словацька; угорська; русинська; караїмська; кримчацька;

– заходи, спрямовані на використання регіональних мов, застосовуються на тих територіях, де кількість носіїв такої мови становить більше 10% населення;

– всі акти державних органів приймаються українською мовою, та офіційно публікуються також і регіональними мовами та мовами меншин;

– документація державних та місцевих органів повинна вестися державною мовою;

– в регіонах, де більше 10% населення – носії мови меншин, документація місцевих державних та комунальних органів може вестися мовою меншин. Для цього не потрібні окремі рішення місцевої влади – мова меншин стає регіональною автоматично, за даними Всеукраїнського перепису населення;

– усі посадові та службові особи в зазначених регіонах (де більше 10% населення – представники меншин) зобов’язані спілкуватися з відвідувачами, які використовують регіональну мову, тією ж регіональною мовою;

– усі судові та слідчі документи складаються державною мовою, але слідство та судочинство можуть вестися регіональними мовами;

– навчання в освітніх закладах ведеться державною мовою. У випадку, коли школярами, студентами та їхніми батьками подано достатньо заяв про необхідність навчання регіональною мовою, державні та комунальні заклади мають створити окремі мовні класи та групи.

Імовірні витрати: друк документації та формулярів регіональними мовами; забезпечення державних та комунальних установ перекладачами з регіональних мов; створення додаткових класів та груп, де навчання відбуватиметься регіональними мовами; мовні курси для чиновників, яких закон зобов’язує відповідати відвідувачу регіональною мовою, якщо той спілкується саме нею.

Імовірні проблеми: як, наприклад, слідчий Генеральної прокуратури вивчатиме матеріали кримінальної справи, яка складена регіональною мовою ідиш? А на якій підставі чиновник позбавлений новим законом права спілкуватися з відвідувачами державною

Закон для гагаузів чи для росіян?

Беремо норму нового закону: заходи, спрямовані на використання регіональних мов, застосовуються на тих територіях, де кількість носіїв такої мови становить більше 10% населення. А тепер перевіряємо, в яких областях скільки носіїв.

«ТелеграфЪ» проаналізував результати Всеукраїнського перепису населення 2001 року по областях. Лише в Автономній республіці Крим проживає 12,1% кримських татар. В жодній іншій області «ТелеграфЪ» не знайшов більше 10% іудеїв, гагаузів, ромів чи словаків, як того вимагає Закон. Зате висвітилась інша деталь – вісім потужних українських областей можуть стати повністю російськомовними, бо там проживає більше 10% росіян.

Як бачите, навіть столиця України –Київ – може почати жити за регіональною мовою. Бо, нагадаємо, за новим законом якихось окремих рішень місцевої влади для застосування регіональної мови меншин у судочинстві та офіційній документації не потрібно. Мова стає регіональною автоматично, за даними Всеукраїнського перепису населення. Після того, як ви подивились таблицю, ви й самі побачили, що єдина мова меншин, яка витягує на норму нового закону (більше 10% населення) – це російська.

СКІЛЬКИ ЦЕ КОШТУВАТИМЕ

12-17 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ 

Детальні розрахунки вартості мовного закону не оприлюднені. Можливо, їх взагалі ще не існує. Втім, як повідомляє рух «Простір Свободи», начальник відділу департаменту фінансів соціальної сфери Мінфіну пані Брусилова зазначила:

– Автори законопроекту не надали розрахунків вартості його реалізації, але, за нашими оцінками, це від 12 до 17 мільярдів гривень на рік. Наше міністерство не підтримує прийняття цього законопроекту.

Про це пані Брусилова говорила на комітетських слуханнях з приводу законопроекту у Верховній Раді.

А в Кременчуці?

Норма нового мовного закону вказує, що для застосування регіональних мов на території регіону має проживати більше 10% населення – представників меншин. За даними Всеукраїнського перепису 2001 року, у Полтавській області проживає 91,4% українців та 7,2% росіян. Представників інших національностей ще менше. Тож ми 10% квоту не долаємо. 

Регіонал Надоша підтримав мовний закон

За інформацією з офіційного сайту Верховної Ради, народний депутат-кременчужанин пан Надоша голосував за мовний закон. Олег Надоша – регіонал, його ж Регіони планують висунути кандидатом на наступних виборах до ВР.

Нагадаємо, раніше пан Надоша прославився тим, що ініціював законопроект, за яким ми мали б перевести стрілки годинників (і вони б чисто випадково співпали з московським часом). Крім того, кременчуцький нардеп намагався провести законопроект про самогоноваріння.

У підготовці матеріалу використані джерела інформації: УНІАН, УНН, Ліга.Досье, Ліга.Бізнесінформ, Ukranews, Українська правда, Телекритика, матеріали Віталія Портникова, Юрія Крайняка