Велосипед замість маршрутки

НА ФОТО: 75-річний Іван Данько надає перевагу велосипеду, а не маршрутці

75-річний кременчужанин Іван Данько їздить велосипедом, навіть узимку:

– Я не уявляю свого життя без велосипеда – це моя радість, мій відпочинок. Мені не подобається їздити маршрутками чи тролейбусами. По-перше, треба стояти на зупинці довго, та й товктися в транспорті не хочеться; по-друге, не завжди влізеш у ту маршрутку, а по-третє, їздити велосипедом добре для здоров‘я, та й гроші на проїзд не витрачаю. По дорогах мені їздити легко, головне бути уважним. Але в нашому місті ніхто не поважає велосипедистів. Ніде поставити двоколісний транспорт. У мене вкрали через це три велосипеди. Навіть біля будівлі Крюківського суду та у дворі міліції не дозволили колись поставити – міліціонери вийшли та попросили прибрати. Я звертався до міськвиконкому, щоб поставили якісь парковки у громадських місцях. Тільки біля базару поставили стовпчик металевий, але простояв він недовго – вкрали й здали на металобрухт.

Чи хотіли б учні діставалися до навчальних закладів велосипедами?

ЕДУАРД, учень ПТУ-22

– Хотів би їздити на велосипеді в училище, але не можу. Велосипед дорогий, боюся що вкрадуть. Але якби були обладнані місця, то було б непогано. Добра економія грошей на проїзд, хоча б в не зимовий час. Мої батьки спокійно до цього ставляться, адже знають, що я їжджу акуратно.

АНЯ, учениця школи №10

– У мене є велосипед, але часу, щоб кататися на ньому, в навчальному році,– не вистачає. Було б добре, якби можна було велосипедом їздити в школу. А батьки тільки раді були б, адже якщо їхати з розумом, то це цілком безпечно.

АНГЕЛІНА, учениця школи №10

– Мої батьки цього не зрозуміли б, тому що я живу на Раківці, а школа знаходиться на лівому березі. Та й як у нашому місті їздити? Дороги не пристосовані для велосипедистів, а водії машин велосипед транспортом не вважають.

Директор ліцею №4 Любов Михайлик каже, що кілька її учнів дістаються до школи велосипедами, і питання, де їх поставити, можна було б вирішити. Але, як підкреслює вона, все залежить від відстані до школи і від того, наскільки безпечна сама дорога, яку доводиться долати. Їздити по міських магістралях своїм учням вона не радить.

– Я б, може, і сама велосипедом їздила, дуже подобається, але ж велодоріжок, як в єврокраїнах, у нас немає!

З питанням щодо велосипедних доріжок та парковок ми звернулися до головного архітектора міста Олександри Волощенко:

– Дане питання розглядається в розрізі ДБН (державні будівельні норми) «Вулиці та дороги населених пунктів». Розміщення велосипедних доріжок та парковок дозволяється тільки на тих територіях, де витримані норми ДБН. Управління архітектури має намір надати свої пропозиції для внесення змін до Генерального плану міста, які будуть розроблятися в 2012 році.

Тож будівництво велосипедних доріжок у місті – у далекому майбутньому. А поки що кременчужани змушені їздити або по тротуарах, або ризикувати життям, проїжджаючи по дорозі.

Таке триколісне диво продають у Кременчуці. Ціна – 3100 грн. Хоч торби завантажуй і вези на дачу, хоч їдь утрьох. А якби у місті були створені умови для велосипедів, можна було б ще й підзаробити. У Китаї велорикші – норма.

Юлия ВОЛЫНСКАЯ