Водоканал хоче відмовитися від хлору

Головне питання: зменшиться чи збільшиться кількість канцерогенів у водопровідній воді при використанні іншого методу знезараження? Думки фахівців неоднозначні.

«Кременчукводоканал» розпочав лабораторні випробування установки з виробництва гіпохлориту натрію, що використовується як альтернатива хлору при знезараженні води. Виробляють реагент зі звичайної солі NaCl за допомогою електролізу. Наразі на водоканалі порівнюють, який метод знезараження кращий і безпечніший – і в застосуванні, і для здоров‘я людини. Підприємство оцінить витрати й перспективи та, можливо, відмовиться від застосування рідкого хлору. Віце-мер з комунальних питань та екс-директор водоканалу Валерій Медведовський відзначає: гіпохлорит натрію допоможе позбутися хлорорганічних сполук (канцерогенів) у водопровідній воді, які утворюються при обробці води хлором.

Головний санлікар міста Віктор Самойленко теж позитивно оцінює перспективи експерименту, наголошуючи: перевага вже в тому, що не потрібно мати справу з вибухонебезпечним, токсичним хлором у балонах.

– Незважаючи на всі переваги хлорування, метод знезараження за допомогою водного розчину гіпохлориту натрію дозволяє уникнути основної проблеми – роботи з високотоксичним газом, – відзначає він. – Гіпохлорит натрію відносно безпечний при зберіганні та використанні, ефективний проти більшості хвороботворних мікроорганізмів, окислює залізо і марганець, зберігає знезаражувальний ефект протягом тривалого часу при транспортуванні води по трубах. Висновок санлікаря: слід застосовувати гіпохлорит натрію в подальшому.

У Житомирі вже перейшли від експерименту до застосування цього реагенту, повністю замінивши ним хлор, повідомляє сайт Житомирської міськради. Переобладнання коштувало 5,3 млн грн. Але від застосування розраховують отримати економічний ефект – близько 2 млн грн на рік. У Кременчуці вартість переобладнання на водоканалі поки що не рахували, повідомив Олександр Пісковий, заступник директора підприємства.

Що кажуть науковці?

Тетяна Козловська, кандидат хімічних наук, доцент Кременчуцького національного університету імені Остроградського зауважує, що сам метод використання гіпохлориту натрію не новий, він відомий з 50-х років минулого сторіччя і застосовується за кордоном з 60-х років ХХ сторіччя.

– Гіпохлорит натрію забезпечує ефективне знезаражування води, але при цьому, на відміну від хлору, при реакції в холодній воді та воді кімнатної температури не дає хлорорганічних сполук, які мають канцерогенний ефект, – зазначає пані Козловська.

Натомість Олеся Зоріна, кандидат біологічних наук, провідний науковий співробітник лабораторії гігієни водопостачання та охорони водоймищ «Інституту гігієни та медичної екології ім. Марзєєва НАМН України» вважає, що заміна хлору на гіпохлорит натрію не поліпшить якості водопровідної питної води. До речі, інститут Марзєєва – провідна наукова установа, яка розробляла чинний ДСанПіН 2.2.4-171-10 – гігієнічні вимоги до питної води, а пані Зоріна захищала дисертацію на тему методів очищення води, частина її досліджень знайшла відображення в ДСанПіН, який замінив ще радянський ГОСТ на питну воду.

– Гіпохлорит натрію не є вибухонебезпечним при використанні на відміну від хлору, однак за рештою характеристик аналогічний хлору або гірший за нього, – стверджує пані Зоріна. Спираючись на результати наукових досліджень, вона відзначає недоліки гіпохлориту натрію: він менш ефективно, ніж хлор, знезаражує воду; посилює процеси корозії обладнання та трубопроводів за рахунок електропроводності води. І головне, лабораторні дослідження показали, що цей реагент, порівняно з хлором, «має найбільшу реакційну здатність щодо утворення канцерогенних хлорорганічних сполук, зокрема хлороформу». Є залежність і від якості води на водозаборі: чим більше органіки (тих же синьо-зелених водоростей, від яких влітку потерпає Дніпро) – тим більше хлороформу утвориться при реакції з гіпохлоритом натрію.

- На сьогодні згідно з вимогами ДСанПіН 2.2.4-171-10 пріоритетним напрямком повинно бути впровадження технологій, які дозволили б зменшити кількість хлороформу в питній воді, і гіпохлорит натрію не підійде для обробки вихідної води з Дніпра без впровадження дорогих технологій, які дозволять видалити з води органічні речовини перед процесом хлорування, – робить висновок Олеся Зоріна.

Наостанок. Думки науковців різняться. Тож немає гарантії, що кременчужани ковтатимуть з водою менше канцерогенів, якщо хлор замінять на гіпохлорит натрію. Було б добре представити громаді міста порівняльні аналізи води. А цього ні водоканал, ні санстанція ще не зробили.