Про РОК, релігію та китайський ліхтарик: репортаж із концерту на честь 1025-річчя Хрещення Київської Русі (ФОТО)

 27 липня Україна, Росія та Білорусь святкували величну дату – 1025 –річчя Хрещення Русі. Головні події відбувалися в столиці України. У пошуках нових вражень та цікавих матеріалів «Кременчуцький Телеграф» теж подався до Києва.

Вечір. Головні події – зустріч партіархів Росії та України; боротьба між місцевою міліцією та прочанами, яких одразу по приїзду не пускали помолитися до мощів святого Володимира, привезених аж із Єрусалиму – все це залишилося позаду. Незабаром мусив початися концерт.

Закохані пари, родини з маленькими дітками та компанії друзів жваво переходили з однієї станції метро на іншу, аби вчасно дістатися головної вулиці країни – Хрещатику. І ось, врешті вона – величезна сцена, три екрани і сила-силенна людей. Всі в русі, хто просто слухає та стрибає, хто цмулить пиво і жує різні смаколики. 

На сцені гурт «С.К.А.Й.». Народ співає разом з ними, закохані парочки танцюють під ліричні пісні.

- Світла нам у душах і квартирах, - кидає в натовп фронтмен гурту Олег Собчук. – Давайте дарувати це світло, і воно повернеться нам, бо світ стане інакшим.

Над усім простором Хрещатика починає розливатися лірична «Подаруй світло».  Майже як і на всіх своїх концертах Олег вправляється з мікрофонною стійкою – то підіймає її, то гойдає по різні сторони від себе.

Неподалік від сцени «затусувався» і гурт панків. Під час виступу  вони и собі взялися підспівувати, правда по своєму - волали на все горло, знаменитий панківський позивний - «хой».

«Скаї» відіграли, і доки організатори підлаштовували апаратуру для наступних артистів, на екранах заяскравіли кадри – фото пам’ятників, церков, прочан, всього що пов’язано з Хрещенням Русі. З колонок лунала розповідь про подію.

Згодом на сцену вийшли легендарний В’ячеслав Бутусов і гурт Ю-Пітер. Музиканти взяли перші акорди, а тоді над Хрещатиком полетіла давно знана мільйонами рокерів по всьому Постсовку пісня «Апостол Андрей». Схоже, в більшості присутніх на концерті защемів сум за старим добрим рок-гуртом «Наутілус Помпілус».  

На Хрещатику та на інших вулицях та провулочках Києва попри зіркові виступи на великій сцені місцеві артисти – вуличні музиканти - теж давали свій концерт. Такий собі джаз-гурт обступило своє коло прихильників.

Народ співав, а «Беркут» стеріг 

Доки нам бродилося вулицями міста, зі сцени залунав могутнім співом Кубанський козачий хор. Вони настільки запалили публіку, що багатотисячний натовп дружньо затанцював, обіймаючи одне одного. Були серед слухачів і такі, хто вочевидь притомився – тому вони дружненько сиділи на голому асфальті, або просто спали на ньому ж.

Як виявилося, Кубанський козачий хор виступав на боковій сцені, доки центральний кін (сцену) ладнали для рокерів - Братів Карамазових. Врешті до людей вийшов і соліст гурту – Олег Карамазов.

- Вітаю всіх, - звернувся він до публіки. - Сьогодні тут зібралися нащадки тих, хто 1025 років тому цією ж вулицею спустився до Дніпра, щоб прийняти хрещення. Сьогодні ми не одні, святий Володимир також з нами. Його мощі з Єрусалиму, через Владивосток повз всю Росію та Білорусь привезли до України, щоби і тутешні люди змогли їм помолитися.

Сім років тому на слов’янських просторах вперше відновили святкування Хрещення Русі, і для нашого народу це свято стало немов другою Пасхою.

Артисти запросили слухачів заспівати разом з ними і Хрещатик заспівав. «Розпрягайте хлопці коней», лилася вулицею, підхоплена тисячами голосів, і впиралася в небесну височінь. Навіть монтажники-висотники, які в будинку поза сценою продовжували займатися своїми справами, полишили все, і стали роззиратися довкола, зі своїх висотних кранів та навколишніх дахів, спостерігаючи за народом і артистами.

Тут же серед святкувальників у повній амуніції з’явилися і «Беркутівці». Народ насторожився, але  все обійшлося мирно, правоохоронці просто рівним ланцюжком пройшлися натовпом, вочевидь, щоб люди не сильно розслаблялися.

Коли мені кажуть «я виріс на ваших піснях», мені стає страшно - Карамазов

Карамазови провели Кубанський козачий хор та перебралися на центральну сцену і врубали справжніх рокових рифів.

- Коли мені кажуть: «я виріс на ваших піснях», мені стає страшно, - зізнався рокер у перерві між піснями. - Поважайте стареньких, народжуйте дітей, – додав він і затягнув улюблений хіт «Наша маленькая стая».

Після виступу Карамазових майже пів години весь Хрещатик чекав на концерт Костянтина Кінчева і гурту «Аліса». Розважали публіку тим, що  транслювали на великих екранах самих же глядачів. Хтось ніяковів, хтось, навпаки, починав активно і бадьоро підстрибувати. Перевагу оператори віддавали показу людей з футболкам та значками «Аліса», милим дівочим і дитячим личкам. Інколи на екранах з’являлися і брутальні бородаті рокери в шкіряних жилетках.

Концерт «Аліси» грозив зірвати…  китайський ліхтарик

Перші акорди залунали і «Аліса» вжарила, як на одному з найкращих своїх концертів. За силою і енергетикою виступ був сильним, проте значно відрізнявся репертуар гурту.

Після смерті близького друга і учасника гурту один із найвідчайдушніших рокерів Костя Кінчев покинув свої погані звички і став набожною людиною.  Ось чому на концерті лунало багато пісень, пов’язаних з релігійною тематикою. 

Правда стався невеликий інцидент, який би міг серйозно нашкодити концерту. Під час виступу «Аліси» хтось з народу запустив у небо китайський ліхтарик. Той благополучно загорівся, піднявся вгору, але, оминувши найближчу деревину, залетів просто під стелю лаштунків та застряг там. Здавалося, що от-от він догорить, і впаде просто на Костю. Коли  запал ліхтарика розгорівся в повну силу, і почала палати і сама паперова конструкція, хтось із організаторів спритно заліз під саму верхівку сцени і швидко знешкодив загрозу.

«Аліса» відіграла останні ритми, Кінчев вклонився слухачам, а ввесь Хрещатик скандував йому «Спасибо». 

Свято 1025-річчя Хрещення Русі ще продовжувалося, частина людей залишилася чекати «Воскресения», але більшість рушила «штурмувати» метро - до його закриття залишалася остання година.

Був це звичайний рок концерт, чи дійсно релігійне розуміння народів – хто зна ...