Життєдайні картини Олени Баликіної

1 серпня православні віряни відзначали день пам’яті та 112-річчя канонізації Преподобного Серафима Саровського. Найголовніші заходи відбулися в храмі Серафима Саровського, який розташований на Полтавському проспекті. Урочиста служба проходила у дворі церкви. Після неї всіх прихожан пригостили святковим обідом.

За підтримки отця Феодосія на подвір’ї храму відбулася виставка картин молодої талановитої художниці Олени Баликіної. Зацікавлені прихожани познайомилися з картинами Олени та особисто поспілкувалися з нею.

Олена займається живописом менше року. Вона самоучка, мріяла ще з дитинства стати художником, але навчатися не було можливості, тоді малювала гуашшю. Художниця реалізувала себе ще як чудова дружина і мама, але знаходить час і для своєї улюбленої справи. Олена Баликіна розповіла «Телеграфу»:

- Дуже вдячна отцю Феодосію за підтримку в складний час, за надану можливість поділитися з людьми своєю творчістю. Дякую, що він вірить у нас.

Я давно мріяла присвятити себе мистецтву живопису, і майже рік тому, я, нарешті, відчула внутрішній поштовх та почала малювати. Спочатку працювала без мольберту, але, згодом, чоловік подарував мені його до Дня народження. 

Художниця має свою групу в Фейсбуці, де можна познайомитися з її роботами. Всі бажаючі можуть придбати уподобане панно, або ж замовити картину на свій смак.

«Основні мої покупці – це іноземці. Найчастіше замовляють з США та Англії. Буквально післязавтра «Півонії», які сьогодні виставлені серед моїх робіт відправляться до США. Мене дуже тішить, що моя найсвіжіша картина залишиться в Кременчуці, її придбали жителі міста. Зараз я також працюю над замовленням – пишу «Братки» (віола, фіалки або «анютині глазки») на сірому фоні. В середньому я витрачаю 5-6 днів на одну роботу. Деякі квіти я малювала місяць-півтора, бо до них постійно хочеться щось додати, або ж виділити окрему деталь. Тематика залежить від пори року та мого внутрішнього стану. Найперші роботи – це тварини, сьогодні ви можете побачити серію картин з рудою кішкою (за мотивами робіт художника Румянцева). Зараз улітку я найчастіше пишу квіти. Часто працюю вночі, саме тоді приходить натхнення і я нікому не заважаю. Іноді мені здавалося, що ідеї на щось нове вичерпані, але завдяки новим замовленням у мене з’являються задумки.

Живопис – моє хобі, моя віддушина, я заряджаюся колосальною енергією, коли пишу нові картини. Але все ж таки найголовнішим сенсом у житті є робота мами та дружини. У мене є власний девіз: «Тік-так, тік-так», вважаю, що треба бути в ритмі та не зупинятися на досягнутому.

Олена – новий талант на небосхилі кременчуцького творчого осередку, вона дуже щира та відкрита у спілкуванні. «Телеграфъ» радить познайомитися з роботами художниці. Ми і надалі будемо слідкувати за її творчістю.