Епілепсія - ще не вирок. Що робити, якщо у дитини напад?

В Україні більше 25 тисяч дітей хворих на епілепсію. Сьогодні медицина знає понад 60 таких захворювань. Серед них є форми, які тяжко перебігають і фактично не піддаються лікуванню. Є й так звані «доброякісні», які не завдають особливих незручностей, а з часом просто зникають.

Переважно епілепсія не є спадковою хворобою, хоча останніми роками доведено вплив спадковості на низку форм епілепсії. Більшість виявлених епілептичних проявів обумовлені сукупністю генетичних, набутих чи середовищних факторів.

За словами лікаря-невролога Кременчуцької міської дитячої лікарні Алли Задорожньої, епілепсія – захворювання головного мозку, що характеризується стійкою схильністю до виникнення епілептичних нападів.

Лікар-невролог Кременчуцької міської дитячої лікарні Алла Задорожня

- Поодинокі напади не означають, що дитина страждає на епілепсію. Діагностують епілепсію, як правило, в тому випадку, коли є повторюваність принаймні 2-х неспровокованих нападів, - зауважила лікар-невролог.

Для епілептичного нападу характері такі риси:

• спонтанність виникнення;

• регулярність повторення;

• стереотипність проявів;

• короткотривалість;

• прив’язаність до періоду доби.

- Зазвичай епілепсію уявляють так: хворий раптово падає, починаються судоми, з рота йде піна, чути незрозумілі крики, хворий раптово засинає. Однак напади можуть проявлятися в різний спосіб: деякі люди просто застигають на місці на декілька секунд, або ж можуть бути присутніми повноцінні судоми, - розповіла Алла Задорожна.

При епілептичному нападі можливі й інші зміни:

• порушення вимови та мовлення;

• тимчасова загальмованість;

• аура (початок нападу, що передує втраті свідомості, аура іноді буває єдиним проявом епілептичного нападу без судом);

• спазми мімічної мускулатури;

• неконтрольовані посмикування рук і ніг;

• втрата свідомості або її порушення.

Навіть наявність незначних проявів нападів свідчить про необхідність лікування, оскільки вони можуть бути небезпечними під час плавання, перебування на висоті, під водою, під час водіння автомобіля, під час електротехнічних робіт, тощо. Лікування епілепсії здійснюється виключно під контролем лікаря. Основний напрямок - це призначення антиепілептичних препаратів.

Якщо стався епілептичний напад, необхідно:

• не хвилюватися – йому не боляче;

• берегти дитину від додаткових травматичних ушкоджень, покласти її на низьку м’яку кушетку (підлогу) та не залишати дитину до закінчення нападу;

• не потрібно робити штучне дихання дитині при епілептичному нападі;

• повернути дитину на бік, звільнити шию від тиску комірця;

• нічого не класти дитині в ротову порожнину;

• при необхідності очистити ротову порожнину від блювотних мас та пінистого слизу після закінчення епілептичного нападу.

Безпечне положення тіла, після того як конвульсії припинилися:

- Станьте навколішки біля хворого, зігніть у лікті його руку і покладіть її на підлогу на рівні голови хворого

- Обережно піднесіть долоню іншої руки хворого до його щоки

- Вільною рукою зігніть у коліні ногу хворого і, помалу тягнучи це коліно до себе, переверніть хворого на бік. Потім опустіть коліно хворого перед ним на підлогу

- Трошки відхиліть назад голову хворого, щоб він міг вільно дихати

Звертайтесь до лікаря якщо:

• епілептичні напади поновилися або стали частішими;

• змінився характер нападів;

• з’явилися запаморочення, нудота, блювота, сонливість, висипка або інші прояви;

• виникли будь-які запитання з приводу хвороби та лікування.