Для тих, хто не може дихати: кременчужанам розповіли все про бронхіальну астму

22 травня до Всесвітнього дня боротьби проти астми у поліклініці №2 Кременчуцької міської дитячої лікарні відбулась зустріч з лікарем-алергологом Тетяною Каптан, яка розповіла батькам та журналістам про бронхіальну астму та відповіла на всі питання стосовно цієї хвороби.

Що таке бронхіальна астма?

Бронхіальна астма — один із видів алергічних захворювань, хронічне запалення слизової оболонки бронхів.

Може бути:

• інфекційного;
• алергічного характеру;
• змішаного.

Які її симптоми?

Проявляється астма приступами задухи, які виражаються обструкцією (синдромом непрохідності дихальних шляхів), спазматичним кашлем, який турбує цілодобово або, частіше, вночі. Симптоми виникають внаслідок набряку і спазму бронхіальної мускулатури. Виникає, як правило, на фоні хронічного запалення та потрапляння подразника на слизову оболонку бронхів. Подразниками є звичайні алергени: домашній пил, пилок рослин, дим, пари побутової хімії, парфуми.

Чому вона виникає?

Зазвичай, воно генетично обумовлене — якщо один з батьків хворіє на алергію чи астму, то ризик передачі хвороби дитині 50%, а якщо обидва з батьків — 70%. Найменші прояви алергії, які проявляються у ранньому віці (алергічний дерматит, риніт) можуть приводити до бронхіальної астми.

Також астма виникає на тлі частих простудних захворювань, бронхітів, пневмоній.

Не малу роль у виникненні захворювання відіграє екологічна ситуація. Погіршення екології у регіоні призводить до поширення захворювання.

Шкідливі звички самих хворих чи їх батьків можуть спровокувати астму чи значно погіршити стан хворого.

Скільки у Кременчуці хворих?

На алергію у Кременчуці хворіє кожен 6-й. Бронхіальної астми серед дітей у нас мало: із 30 тис. дітей у місті на обліку з астмою стоїть 200 чоловік, із них 6 тяжких.

У якому віці найчастіше виявляють хворобу?

У дітей - це 5-8 років. У дорослих інша ситуація — немає певного віку. Буває астма обтяжена бронхіальними захворюваннями, алергічна, професійна. Буває, що людина хворіє у дитинстві дуже тяжко і приступи відбуваються постійно. Поступово їх частота знижується і до 18 років зводиться нанівець. Людина спокійно живе, забуває про те, що колись хворіла, а потім після 40 років астма повертається знову. Буває, що неочікуваний напад навіть приводить до летальних наслідків, адже людина не носить з собою ліки.

Чи можна повністю вилікувати астму?

Скоріше за все, що це постійний процес боротьби. Немає інформації про повне зцілення від астми. Лікування направлене на поліпшення стану, зменшення частоти та сили нападів. Можна добитися результату, коли напади виникають раз на декілька років, але при потраплянні подразника на слизову може спровокувати напад будь-коли.

Люди яких професій у зоні ризику?

Ті, які пов'язані зі шкідливим виробництвом: перукарі, майстри манікюру, всі працівники технічних підприємств, де є викиди шкідливих речовин, задимлених підприємств, зварювальники, працівники вугільної та сажової промисловості.

Чи може виникнути астма у дитини здорових батьків?

Може. В наш час безліч факторів, які сприяють розвитку хвороби. Наприклад, діти, які з раннього віку починають хворіти на бронхо-легеневі чи алергічні захворювання. Будь-яке серйозне захворювання, навіть тяжка вірусна інфекція, може спричинити прояви та розвиток бронхіальної астми.

Алергія завжди приводить до бронхіальної астми?

Ні, алергія може закінчуватись на якомусь одному прояві й не прогресувати далі. Наприклад, якщо проявом алергії є кропив'янка, то у людини навряд виникне астма, а от алергічний риніт може розвинутись у астму, адже між носом і бронхами одна слизова оболонка. Алерген попадає на слизову носа, викликає хронічне запалення, яке може викликати спазм та напад задухи. Тому алергічний риніт потрібно лікувати. Таким людям варто дотримуватись правил в побуті, звертати увагу на середовище, в якому людина живе.

Чи існує профілактика?

Профілактику проводять не всім, адже невідомо: буде у людини бронхіальна астма чи ні. Тим, у кого вже є якісь прояви хвороби слід уникати подразників — виключити їх у їжі чи побуті, робити дихальну гімнастику не відмовлятися від адекватних фізичних навантажень, відвідувати соляні кімнати (спелеотерапія).

Є залежність між тим, як рано виявили хворобу з тяжкістю її лікування та перебігу?

Коли процес задавнений, симптоми виникли давно, приступи відбуваються часто та є дуже сильними, то такий процес лікувати важче. Зараз багато звертається дітей, які часто хворіють на бронхо-легеневі захворювання і добре, що серед них ми рідко діагностуємо саме астму.

Як батькам визначити, що у дитини не просто кашель, а симптом астми?

Самостійно це зробити неможливо. Такий висновок може зробити лікар. Коли дитина часто кашляє батькам слід звертатися до педіатра, а той, виключивши інші хвороби, направить на обстеження до алерголога. Батьки часто не розуміють, що у дитини астма навіть після приступу задухи.

Чи допомагають антигістамінні (протиалергійні) препарати в лікуванні астми?

Якщо астма спричинена алергією, то вони допомагають в лікуванні, полегшують симптоми, але вилікувати цей процес не можуть.

Чим лікують?

Зараз поширене лікування астми медикаментозно. На фармацевтичному ринку таких препаратів безліч. Але лікування завжди підбирається індивідуально, в залежності від перебігу хвороби, симптомів, проявів, частоти приступів та інших чинників. Те, що допомагає одному, може абсолютно не мати ефекту на інших.

Скільки триває лікування?

Якщо процес не тяжкий, не тривалий, сильні приступи виникають рідко, то і лікування нетривале. А якщо хвороба перебігає тяжко, то і термін лікування подовжений. В експерименті доведено, що лікування хронічного запалення триває від 6 до 8 тижнів, але якщо протягом цього часу виникають загострення, то лікування може тривати й цілий рік безперервно. Це як у діабетиків: людина не може жити без інсулінових ін'єкцій. Так точно і при тяжкій астмі — якщо людина не прийняла ліки, які блокують напади задухи, то ці вони відбуватимуться безперервно.

Чи викликають ліки проти астми залежність?

Багато людей, навіть у наш час, з необмеженим доступом до інформації, бояться приймати ліки, направлені на лікування бронхіальної астми. Навіть слово “інгалятор” викликає у них страх. Цей страх безпідставний.

Ліки придумані в інгаляційній формі для того, щоб швидше і доступніше потрапити на орган, що потребує невідкладної допомоги. Інгалятор — найшвидший і найефективніший спосіб зняття спазму бронхів. Деякі фармацевти, лікарі, пересічні кременчужани говорять, ніби від інгаляторів виникає залежність: “Приймати інгалятори не треба, бо ви станете залежними від них, не зможете без нього дихати”. Але залежності від інгаляторів не буває, буває залежність від хвороби.

Так, в інгаляторах бувають не лише спазмолітики, але і гормони кортикостероїдів, що і лякає людей. Інгаляційно використовуються лише кортикостероїд з дуже малою біодоступністю, тобто вони діють місцево, не проникаючи у кровоносну систему та виводяться з організму з видихом. Таких гормонів боятися не слід. На відміну від таблетованих ліків минулих поколінь, де гормони мають безліч побічних ефектів.

Такі інгалятори повинні бути у медпунктах навчальних закладів?

Ні. Кишеньковий інгалятор має обов'язково завжди бути у хворого з собою. У медпунктах він може бути, але складність у тому, що немає інгалятора, який допомагав би всім. Їх підбір індивідуальний.

Як можна допомогти людині у якої стався напад астми?

Перше, що Ви маєте зробити — викликати “швидку”. Дізнатися, чи є у людини з собою ліки. Якщо таких ліків немає, трохи полегшити стан хворого можуть звичайні спазмолітики, наприклад но-шпа чи корвалол, або протиалергійні таблетки. Вони не припинять напад, але допоможуть дочекатися швидкої. Якщо відомо, який подразник викликав напад треба спробувати його виключити. Наприклад, якщо це парфуми чи побутова хімія — вивести людину на свіже повітря. Також можна звільнити дихальні шляхи від здавлювання — розстебнути ґудзики на комірі і т.д. Якщо поруч є аптека, від задухи допоможуть препарати неофілін, беротек та альбутамол.

До кого звертатись, якщо запідозрив у себе чи у дитини астму?

До дільничного педіатра, сімейного лікаря, терапевта. Уже він, за потреби, призначить повне обстеження та направить до алерголога чи пульмонолога.