Чим загрожує кремечуцьким підприємствам уникнення оформлення трудових відносин з найманими працівниками, щоб не сплачувати податки, «Телеграфу» розповіла головний державний інспектор управління Держпраці Олена Храповицька
Однією з найбільш актуальних проблем сьогодення Кременчука та Полтавської області залишається легалізація робочих місць. Роботодавці усілякими шляхами намагаються уникнути оформлення трудових відносин з найманими працівниками, щоб не сплачувати податки. Або, щоб сплачувати менший відсоток податків, трудові відносини укладають договором цивільно-правового характеру (ЦПХ).
- При цьому роботодавці схильні думати, що перехитрили державу, не розуміючи, що насамперед, ставлять під загрозу свій бізнес. Оскільки, існує схема розмежування цивільно-правових і трудових договорів. І якщо виконувана праця має всі ознаки трудових відносин, договір ЦПХ не рятує роботодавця від сплати штрафних санкцій згідно зі ст. 265 КЗпП України, - зауважила головний державний інспектор управління Держпраці Олена Храповицька.
На сьогодні по місту діє робоча група з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення ("Каральний батальйон" - ред.), яка проводить перевірки з метою виявлення фактів неофіційних трудових відносин, за результатами яких легалізовано чимало робочих місць та сплачено чимало штрафів.
- Робота у цьому напрямку лише набирає обертів. Тому, роботодавці, майте на увазі: до кого не прийшли вчора – прийдуть завтра. І, щоб спати спокійно, допускайте працівників до роботи після укладення трудового договору відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП України, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення органів ДФС про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ № 413 від 17.06.2015 р.,- додала Олена Храповицька.
На превеликий жаль, ще багато працівників Кременчука та й області живуть одним днем, віддаючи перевагу тимчасовій вигоді, не розуміючі переваг офіційного працевлаштування та негативних наслідків не задекларованої праці. Основна причина виникнення цієї проблеми – не вміння громадян користуватися правами, закріпленими у Конституції України, недостатній рівень правової освіти, відсутність правосвідомості та поваги до Закону, як у найманих працівників, так і у роботодавців.
Від неналежного оформлення трудових відносин, перш за все, страждає особа, яка погоджується на таку працю. Більшість найманих працівників не розуміють, що відсутність правового регулювання трудових відносин, робить громадянина незалежної держави – рабом.
Використання найманої праці без оформлення трудових відносин призводить до позбавлення працівника:
– гарантованого розміру заробітної плати;
– права на відпустку, у тому числі додаткову й без збереження зарплати, відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами;
– права на оплату лікарняного;
– права на достроковий вихід на пенсію, якщо ви працюєте в шкідливих умовах праці;
– права на скорочений робочий день, тиждень, якщо ви працюєте в шкідливих умовах праці;
– права на допомогу по безробіттю;
– права на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
– права на зарахування виробничого стажу, тощо.
– в разі затримки в розрахунку по заробітній платі;
– відмові оплати праці за виконану роботу;
– недодержання зобов’язань роботодавця, тощо.
Неоформлені трудові відносини, з одного боку, спричиняють порушення конституційних прав громадян на соціальний захист, охорону праці та безпечні її умови, а з другого – порушують інтереси держави щодо наповнення бюджетних та позабюджетних Фондів.
Використання найманої праці без оформлення трудових відносин містить у собі багато негативних явищ і натомість – жодного позитивного.
Наприклад, у нашій області, як і в Україні в цілому, є непоодинокі випадки коли з працівниками, які не оформили свої трудові відносини, трапляються нещасні випадки під час виконання трудових обов’язків.
Дія Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” не поширюється на працівника, який виконує роботу без укладання трудового договору (по усній домовленості або за договом ЦПХ). Тому, якщо з ним трапиться нещасний випадок – він не зможе отримати належні страхові виплати від
Фонду соціального страхування від нещасних випадків, які здійснюються у встановленому законодавством порядку, а саме:
– допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
– одноразову допомогу у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;
– щомісячну грошову суму у разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого, та ін.
У випадку неоформлення роботодавцем трудових відносин працівник має право звернутися до суду про встановлення факту трудових відносин. Так само, можна у судовому порядку підтвердити факт справжньої суми одержаної працівником заробітної плати, з якої роботодавець має сплатити відрахування до фондів.
Факт виконання працівником трудових обов’язків може бути підтверджений будь-якими документами, зокрема, і непередбаченими трудовим законодавством, а також показами свідків. У разі ухвалення судом рішення на користь працівника роботодавець зобов’язаний оформити трудові відносини та внести потрібні записи до трудової книжки.
Що стосується суспільної небезпеки для громадськості, то всі ми є споживачами послуг у сфері громадського харчування, торгівлі, транспорту, будівництва та ін. Тіньова зайнятість сприяє поширенню професійних захворювань, аварійності на дорогах, низької якості виконуваної роботи, ризику виникнення нещасних випадків на виробництві, оскільки неоформлений робітник не проходить обов’язкового медичного обстеження, з ним не проводять інструктажі та навчання з техніки безпеки, охорони праці.
- Хочу всім побажати: поважайте своє життя та здоров’я, честь та гідність, недоторканість, які відповідно до Конституції України визнаються найвищою соціальною цінністю. Та пам’ятайте, що кожна людина має право на працю, тобто можливість заробляти собі на життя роботою, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, - підсумувала головний державний інспектор управління Держпраці Олена Храповицька.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.