Кременчук, Культура, Кременчук, Відеоколекція

«Єдина сумка, куди можна було покласти речі, я у першу чергу взяв вишиванку», - переселенець з Луганська

7.11.2017, 15:02 Переглядів: 2 879

У Кременчуці показали фільм «Спадок нації» про етнографічну та історичну долю вишиванки

Кременчужанам презентували фільм «Спадок нації», її головним гаслом є «Вишити, щоб вижити». Кінострічку знімали як в Україні, на окупованій території Донбасу, так і за кордоном в Канаді, Німеччині, Італії, ОАЕ та навіть Росії (Мурманськ, Іркутськ).

У стрічці розповідається про етнографічну (відмінності у вишиванках в різних регіонах) та історичну складову, побудовану на унікальних розповідях людей про долю вишиванки в їхньому житті.

В фільмі розповідається про зв’язкову командира УПА Романа Шухевича Ольгу Ільків. Її на 11 років відправили в заслання. Там вона таємно вишивала зі старих простирадл, матеріалом для голки служила рибна кістка.

Під час Голодомору вишиті сорочки вимінювали на зерно й картоплю, завдяки цьому рятувалися цілі сім'ї. А львів'яни розповіли, що перед засланням у Сибір ховали власні вишиванки у скрині й закопували в лісі, і лише за часів незалежності їх викопали.

І зараз за часів окупації Донбасу та анексії Криму мешканці цих територій відчували утиски з боку суспільства за свою любов до вишиванки. Одна з жіночок на окупованій території вишила собі сорочку. Вона всіма правдами й неправдами передала її своїм дітям, які живуть в Києві. Жінка залишається на тимчасово окупованій території і вірить, що зможе вдягти вишиванку.

Вишиванка на Донбасі стала своєрідним ідентифікатором.

- Люди, серед яких я працювала, знали давно про моє захоплення і сприймали його абсолютно адекватно. Але згодом це визнали за таку провину, за яку людину можна внести у розстріляні списки. Кілька наших друзів потрапили до підвалів, і це стало поштовхом, що треба їхати, - розповідає в фільмі вимушена переселенка з Донбасу.

Зараз подружжя створило у Вінниці студію вишивки.

- Ми створили підпільну групу, яка розвішувала прапори України, розклеювали листівки. 23 червня спеціальний підрозділ вивыз до себе і заявив, що це їх земля і представляють вони донських козаків, - згадує мешканець Луганська. - Нас били, припалювали цигарки та робили так званого слоника, коли вдягали протигаз і перекривали кисень. Випитували, чому ми виступали за Україну. Тримали три тижні у камері смертників. На 55 день коли український підрозділ підійшов під самий Луганськ, електрики не було і не працювали генератори, була можливість звідти втекти. Ніхто не знав, як виїхати з Луганська, бо не працювала «зелена лінія». Єдина сумка, куди можна було покласти речі, я у першу чергу взяв вишиванку.

У кожного регіону свої особливості орнаменту та кольору. Луганщина відома своїми червоно-синіми узорами, а Полтавщина - пастельними кольорами. Саме вишивка білим по білому зародилася на території, яка зараз знаходиться під водою Кременчуцького водосховища.

- Ми вирішили провести цей показ, щоб показати не втрачати свою ідентичність та зв'язок між поколіннями, - зазначив організатор кінопоказу Ярослав Волошин. - Показ цього фільму проводили у різних країнах світу, нещодавно його показали в Італії, Німеччині. Ми думаємо, що Кременчук гідний стати в ряд з іноземними країнами, щоб провести показ фільму.

Сценарист Леся Воронюк, яка 10 років назад започаткувала День вишиванки, поговорила з кременчужанами через скайп. Зараз вони на Закарпатті знімають новий фільм і через погодні умови не змогли виїхати до Кременчука.

- Хотіли показати історії людей. Це добрий метод відкрити серце глядача, щоб воно було відкритим до розуміння. Коли почали збирати історії ми зрозуміли, що у кілька місяців ми не вкладаємося, - говорить сценарист фільму «Спадок нації».

Фільм не побачиш у прокаті і його не можна подивитися в інтернеті. Зараз готуються диски з фільмом, які можна найближчим часом придбати. Першими на великому екрані кінострічку «Спадок нації» покажуть в Туреччині, є домовленість з одним з телеканалів країни. Українці зможуть побачити фільм тільки наступного року до Дня вишиванки.

- Фільм показали в 15 країнах, його переклали п'ятьма мовами. Його паралельно показують і в Україні й за кордоном. Ми й надалі займатимемося темою етнографії, історії й культури. Спектр цікавих тем неймовірний, - додала Леся Воронюк.

Автор: Альона Душенко Відео: MAMAY MEDIA

Читайте telegraf.in.ua в Google News

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Останні відео:

Всі відео

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.