Ірина Білик дозволила собі в Кременчуці виступити «Без гриму»

Вже у 18.30 почали збиратися на концерт прихильники Ірини Білик.

Хто вони? Кременчужани, молодість яких припала на кінець 80-х початок 90-х. Переважно, це жінки, яким за 30. Вони з гарним настроєм, зачісками та макіяжем. Прийшли в компанії подруг або чоловіка. Помітно, що стабільні. Вдягнуті добротно. В руках букети квітів. Білі троянди, ніжні тюльпани, жовті хризантеми, корзини. Така вона, “золота аудиторія”.

18.35 В фойє можна придабти футболку з принтом Ірини за 350 гривень. У додачу ще і диск. Або толстовку за 900 гривень, теж з диском. Диск окремо - за 150 гривень.

18.40 Заглянула до зони кафе. Дорослі дівчата замовляють каву з коньяком. Радісно шебечуть в очікуванні улюбленої співачки.

18.50 Зайшла до залу. Одразу погляд на сцену. Сьогодні вона незвичайна. Багато світлових приладів, схожих на світильники. Встановлено три екрани. Деякі музичні інструменти із симфонічного оркестру.

18.55 Зал та балкон повний.

19.05 Помічаю молодого високого у стильному одязі хлопця. Приблизно років 20-25. В руках вишукана коробка з квітами. Йде до першого ряду. Зупиняю. Запитую: “А що у Вас за квіти?” Неочікувана відповідь: “Гвоздики. Це улюблені квіти Іри!” Цікавлюсь: “Ви прихильник Білик?” Впевнена відповідь: “Так, з 12 років!”

Справжній фанат Ірина Білик  - В'ячеслав, з вишуканою коробкою квітів

Дізналась, В'ячеслав - харків'янин. В наше місто приїхав по роботі. Не міг пропустити її концерт. Тепер зрозуміло, чому квиток у перший ряд за 600 гривень, коробка квітів за ціною не менша. Ось він — справжній фан Ірини Білик!

19.15 Зал щирими оплесками кличе Ірину на сцену.

19.25 Зал не шкодує гарячих оплесків і знову кличе Ірину.

19.30 Марафон музичного кайфу розпочато!

19.32 Дві хвилини розігріву. Оплески, оплески, оплески! Починається справжнє шоу. На екрані 8... 7.. 6... 5...4...3 ...2 ... 1! Іра! Іра! Вигукували із залу шанувальники.

Автор: На концерті Ірини вперше. Хвилююсь, бо дуже хочеться почути старі улюблені хіти. Деякі і досі знаю напам'ять. Чи співатиме їх Ірина? Програма з нової назваю. Знаєш творчість ДО, які враження будуть ПІСЛЯ концерту?

19.33 Королева сцени виходить до шанувальників. Бурхливі оплески, прикуті до сцени очі глядачів. 

У чорному вбранні. Сучасний піджак “з чоловічого плеча”. Дизайнерський витвір. Впевнений образ.

Заспівала першу пісню з нового альбому “А мне бы в небо».

19.36 Ірина: “Я безумно рада видеть Вас, Кременчуг! Я очень счастлива, что у меня есть столько поклонников моей музыки. И я не случайно написала на афише «Без грима». Сегодня я пою те песни, которые я пишу сама. Их большинство в этом концерте. Сегодня я буду петь только, то, что я хочу...А не то, что скажут... Прихильники зааплодували.

Ірина продовжила: И не то, что советуют... Для меня очень важно, чтобы этот концерт был «наш откровенный разговор». Может быть даже у меня на кухне... Хорошего Вам прослушивания и приятного вечера!

19.40 Залунала пісня «У ветра есть тайна».

Автор: Після другої пісні нарешті зрозуміла, чому “Без гриму”. Немає Ірини До і Після. Вона не змінилася зовні. Роки додали їй краси. Подорослішали її пісні. Кожна пісня - це окрема сповідь, пережита усіма клітинками тіла. Кожне слово, нота, емоція, пауза... Це не той випадок, коли артисту кажуть - вам ця пісня не підходить, у вас немає досвіду, або вам зарано її співати! Її пісні — це її душа, яку не можна відділити від тіла. Її рухи настільки гармонійні, вона просто кайфує на сцені. А разом з нею й зал... Спецефекти, гра світла... Взагалі складалося враження, що ти перебуваєш на концерті зірки світого масштабу. А для прихильників Ірина Білик - вона зірка світового рівня.

19.42- 19.52 Ірина заспівала ще дві пісні з альбому.

 Іра про щастя: Для меня — это полный зал каждый день по всей Украине!

Вільних місць майже не має!

20.00 Щиро, відверто, чуттєво пісня від щасливої Ірини - “Счастье”.

20.05 Ірині дарує квіти прихильниця.

Ірина: “Мои любимые! Я столько раз видела вас на концертах. Огромное спасибо, милая женщина! Без вашей любви этот концерт никогда бы не состоялся! 15 лет я собирала эти песни. Они лежали у меня дома. И я выслушивала: «О Боже! Не нужно их петь! Пой что-нибудь весёлое!» Может быть и раздеться нужно?! Вы знаете, это было для меня, как нож в сердце. Не хочу я раздеваться! Я хочу петь для Вас просто от души! И всё! Оплиски з залу.

Іра про одяг: “Столько было связано с этими вещами, которые за многие годы накопились. Многие свои костюмы просто раздарила, отдала. Я очень рада, что ничего больше меня с ними не связывает. А связывает только новая жизнь, новые зрители, старые друзья. И остались в моей коллекции только туфли. Про одну пару обуви я написала песню».

20.10 Пісня “Туфлі”.

20.15 Пісня “Не питай”.

20.20 Маленька дворічна прихильниця дарує квіти. Ірина згадала, коли була маленькою, їй дуже допомагали, щоб вона співала. І що вона ніколи не думала, що буде співати!

Іра про нову музику: “Теперь настало время абсолютно другой музыки... Может быть вы заметили, что с экрана телевизора звучат песни на одном аккорде? Я скучаю, за тем временем, когда вставала в 6 утра и слушала любимых артистов, чтобы у них поучиться. Как писать, как думать, как говорить. И на одной из вечеринок я встретила девушку. Она подошла ко мне и честно сказала: «Ира, послушайте песни!» Когда я их послушала, я поняла - есть музыканты, которые стремятся отдавать свою душу, дарить людям какие-то земные радости. Когда я спросила: «Можно ли мне это приобрести?» Оля сказала: «Нет! Я сама пою. Я родила ребёнка. Два года не пела. Очень соскучилась за настоящим, живым зрителем! Я вам так завидую, что вас люди любят и слушают.» Я предложила спеть ей две, три песни. Пусть люди услышат её творчество. Когда-то в своё время мне тоже помогали хорошие люди!»

Так Ірина представила глядачам співачку Ольгу Ракіцьку. Ольга з Донецька, зараз мешкає у Києві. І дуже сумує за своїм містом.

20.25 На сцені з'являється Ольга. Тендітна дівчина. У чорному вишуканому, але дуже стриманому платті. Перша пісня “Мой город”. Ця пісня про Донецьк.

Дуже глибокий зміст. Дуже потужний голос. Дуже емоційний виступ. Мурахи по всьому тілу.

На екрані біли голуби.

Зал завмер.

20.30 Ользі дарує шанувальник великий букет із білих троянд.

Автор: Ніколи раніше не чула про цю співачку. Здалося, що вона “молодший близнюк” Ірини Білик. Цю історію вона прожила. Свої відчуття змогла донести до глядача. Захотілось одразу послухати інші пісні Ольги.

20.32 Ольга заспівала ніжну пісню”Сонце”, яку присвятила донці Ярославі.

20.40 Минув екватор музичного кайфу.

У другій половині концерту Ірина заспівала разом з Ольгою.

“А теперь самое лучшее!”

І поїхали. Довгожданні золоті хіти співав увесь зал. І пісню “Снег”, яка зробила співачку дуже відомою у многіх країнах. І “Ти мій” , “Нас нет”, “Франсуа”.

В перервах — квіти, оплески, слова подяки, сюрпризи.

Квіти: Яскравий червоний букет “Серце із перця” приємно здивував співачку. Так, він дійсно був зроблений із червоного перцю. Можливо так кременчужанка вирішила висловити свою вдячність Ірині Білик.

Слова подяки: Ірина спустилася до залу. До неї підійшла скромна жінка, подарувала квіти і сказала “Я буду за Вас молиться!” Ірина запитала: “Вы мама Сергея? Да, Вы мама Сергея!» І поділилася, що гітарист Сергій родом із Кременчука. І вона дуже задоволена, що у цьому турі зібралися справжні професіонали.

Гітарист Сергій Томашевський уродженець Кременчука

Сюрпризи: Неочікуваним подарунком для фана В'ячеслава з Харькова стала можливість заспівати пару строк із пісні “Ти мій!” з САМОЮ Іриною. В'ячеслав знав слова цієї пісні, але проспівав їх по своєму: “Та як на тебе можу не дивитись! Для мене ти одна, лише ти одна!!!”

21.35 120 хвилинний музичний кайф завершено! Від вдячних, щасливих та задоволених глядачів - 10 хвилин овацій стоячи!

21.40 Підслуховано на вулиці: “Ірина, “Сумую”! Мені так хотілось закричати у залі, щоб вона заспівала ще і цю пісню!” - ділилася емоціями з подругою молода дівчина.

Кременчужани не поспішали розходитися. На вулиці обговорювали концерт, обмінювалися настроєм та враженнями.

Ми сумувати не будемо. Ми будемо чекати наступної зустрічі!