У Кременчуці презентували книгу «Україна - не Росія», на яку Броніслава Сьомика надихнула війна з Росією

9.04.2018, 16:02 Переглядів: 3 609

Відкритий урок серед учнів ліцею №4 провів випускник цієї школи Броніслав Сьомик

У Кременчуці випускник школи №4 Броніслав Сьомик презентував історико-політичний нарис «Україна – не Росія». Свою книгу Броніслав Сьомик разом з донькою Оленою Сьомик представили учням КНВК №4, який свого часу закінчував автор історико-політичного нарису, вони розповіли історію створення книги та про створення ще однієї книги.

За словами автора книги, це роздуми про історію України, про різні історичні періоди України («Київська Русь», «Переяславська Рада», «Перша світова війна та Україна», «Жовтневий переворот», «Голодомор», «Сучасні українські вчені»….). На творчість автора надихнула війна між Україною та Росією.

Друга книга Броніслава Сьомика побачить світ вже найближчим часом. Автор працює над матеріалом в якому розкаже про підпілля у Кременчуці в роки Другої світової війни.

Школярі з захопленням слухали історії Броніслава Сьомика про шкільне життя, як він з однокласниками покинули уроки й пішли на відкриття відновленого Крюківського мосту.

- Підговорив однокласників прогуляти уроки і піти на відкриття Крюківського мосту. Вчителі нічим не змогли заперечити, адже це було в день народження Сталіна, я знав, що у школі нам не зможуть заборонити, - розповів школярам Броніслав Іванович історію, про те, як він бешкетував у школі, але закінчив навчання з червоним дипломом.

Броніслав Іванович розповів учням, як він, будучи маленьким, пережив період окупації. За словами Броніслава Сьомика в районі перехрестя вулиць Першотравневої та Академіка Маслова знаходилося приміщення де підпільно ховали євреїв, щоб їх не знищили, а поруч - на території Кременчуцького національного університету – штаб фашистів.

- Мені тоді було десь п’ять років, коли я разом з дорослими хлопцями віддвигали огорожу штабу, залазили в середину й вкрали портрет Гітлера. А потім урочисто спалили його десь у підвалі. Допомагали чим могли… - зізнався Броніслав Іванович.

Він розповів, що різниця між німцями й гестаповцями, які прийшли після них була великою.

- Ми камінням обкидували колону автомобілів з німецькими військовими, і ось я потрапив у відкриту машину з офіцерами… колона зупинилася. Старші хлопці розбіглися, а я не встиг втекти. Офіцер вказав на мене й солдат приніс мене до нього до машини. Офіцер нагнув мене й побив кілька разів по попі, сказав більше так не робити й відпустив. Перший час вони вели себе гідно: катали нас на лошадці, пригощали шоколадками. А от коли прийшли гестаповці, то навіть не дозволяли допомагати полоненим. Коли наш полонений від безсилля впав на землю й не міг більше йти, так вони його розстріляли, - згадує Броніслав Сьомик.

Після закінчення школи Броніслав Іванович став моряком, побував у 59 країнах світу та був учасником багатьох таємних військових операцій колишнього Радянського Союзу. «Гуманітарну допомогу» у вигляді зброї возили до В’єтнаму та Куби, співпрацював з Раулем Кастро, а з Фіделем Кастро пересікався на мітингах.

Автор: Альона Душенко

Теги: презентация книги

Читайте telegraf.in.ua в Google News

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.