Де можна робити селфі

Наліпка «Фото та відео заборонено» чомусь вітала нас на вході до колишньої 4-ї поліклініки. Вона ж впала в око на кількох поверхах медзакладу. На магазинах такі наліпки ще звично бачити, але у лікарні… А якось таку саму вивіску зустріли й у … маршрутці: не міській, а приміській. Мабуть, водій пожартував, аби менше знімали та постили «красу» салону.

Інциденти зі зйомкою у супермаркеті добре відомі: подекуди охоронці роблять зауваження, коли ти фотографуєш полички з товаром. У бутиках забороняють фотографувати речі – то є ексклюзивна модель, дизайн якої ти збираєшся вкрасти. Тож, що дозволено, а що ні? Ми попрохали адвоката Володимира Остахова пояснити, де можна спокійно провадити зйомку, незважаючи на таблички чи зауваження.

- У яких випадках не можна знімати у публічних місцях?

- До публічних* (громадських) місць можна віднести: вулиці, площі, людні, громадські місця, кімнати для переговорів, робочий кабінет, у якому часто можна зустріти сторонніх осіб. Тобто це такі місця, де є можливість присутності сторонніх осіб, без контактування між собою. Приміщення магазину (супермаркету) є публічним (громадським) місцем. Взагалі,  відкрита зйомка у громадських місцях є абсолютно законною, за деякими винятками:

• не можна знімати, навіть відкрито, в місцях, які визнані місцями особистого користування, таких як, наприклад, туалети, роздягальні, ванні кімнати;
• не можна знімати на фото чи відеокамеру, якщо своїми діями ви заважаєте працівникам поліції, пожежникам або медичним працівникам;
• не можна знімати в громадських місцях, які є приватною власністю, якщо наявне попередження про заборону зйомок.

Важливо пам’ятати, що забороняти зйомку (якщо магазин є приватною власністю) може лише власник або уповноважена власником особа. Продавець, охоронець, навіть адміністратор, без довіреності, не має права від імені власника забороняти будь-які дії, що стосуються об’єкта власності (не стосується журналістів, які виконують редакційне завдання).

- Табличка «фото/відео заборонено»: чи є вона підставою для заборони зйомки?

- Сам факт наявності або відсутності «таблички» не є підставою для заборони зйомки. Така «табличка» законодавством не передбачена, тому розуміти її кожен може по-своєму. Тут варто пам’ятати, що є вимоги закону (який всі громадяни повинні знати, а незнання не звільняє від відповідальності) і саме їх необхідно виконувати а не вимоги «табличок». Якщо хтось на стінах супермаркета напише, що він є власністю Іванова Івана, це не означає, що так воно і є. аконодавство виділяє загальні принципи проведення зйомки. В громадських місцях знімати можна. Більш того, на моє переконання, приміщення супермаркету також є громадським місцем, незалежно від того чи в приватній власності він чи ні. Дуже важливим в цьому питанні є мета, підстави і спосіб зйомки. Якщо конфіденційна інформація не зачіпається при зйомці, то знімати можна. Також слід пам’ятати про зйомку осіб в громадських місцях, якщо заборону не висловили – знімати також можна.

- Як діяти, якщо продавець, адміністратор або охорона забороняє зйомку?

- Зазвичай працівники супермаркетів (магазинів) посилаються на комерційну таємницю як на підставу заборони зйомки. Проте, згідно з Законом (ст. 505 Цивільного кодексу), комерційна таємниця – це інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які зазвичай мають справу з видом інформації, до якого вона належить. Де ця таємниця може бути у загальнодоступних місцях магазину (ми не говоримо про адміністративні приміщення, склади і т.п.)?! Інформація про товар, його ціну, склад продукту, варіативність розміщення товарів не складає таку таємницю.  Магазин — це доступне для усіх місце, громадське місце і законно заборонити вести зйомку ні журналісту, ні громадянам ніхто не може. Якщо охорона наполягає на тому, щоб ви припинили зйомку, наполягайте на тому, що власник вам не забороняв знімати (таблички не беруться до уваги), а охоронця (адміністратора, продавця) не уповноважував чинити таку заборону. У особи є права, гарантовані Конституцією (зокрема право на вільне збирання інформації), і такі права можуть бути обмежені у виключних випадках, визначених Законом. Запитайте, чи може охоронець назвати ці виключні випадки, і якою саме нормою це передбачено. Якщо відповіді немає – немає і заборони зйомки. 

Забирати камеру, тим більше ламати її та взагалі торкатися людини з камерою охорона не має права, якщо не вчиняється правопорушення.

- Нещодавно нам зустрілась наліпка «Зйомка заборонена» на дверях лікарні/поліклініки. Чи це законно?

- Стосовно лікарень, шкіл: проведення зйомки в школах, лікарнях, інших закладах, де знаходяться або неповнолітні, або особи, які через фізичний та/або психічний стан обмежено усвідомлюють, що відбувається навколо. В усіх таких випадках необхідно отримувати дозвіл адміністрації закладу на здійснення фото- та відеозйомки.  При проведенні зйомок за дозволом адміністрації навчальних закладів треба чітко пам’ятати, що неповнолітніх дітей можна знімати лише у таких випадках:

• за наявності згоди батьків дитини на знімання та подальшу демонстрацію фото, відео, причому бажано, щоб така згода була висловлена у письмовій формі;
• без згоди батьків діти можуть бути зняті лише у групових фото на відкритих заходах, які проводяться у навчальному закладі, але за умови обов’язкового дозволу адміністрації;
• без згоди батьків та адміністрації у випадку висвітлення питань, які становлять суспільний інтерес.

Незалежно від загальної згоди керівництва закладу, особи (ЗМІ, журналісти) не повинні проводити фото- чи відеозйомку осіб, від яких не можна очікувати розумної вільної згоди, як, наприклад, коли вони знаходяться під стресом у відділенні невідкладної допомоги. При цьому має бути відповідний наказ керівника про заборону або обмеження зйомки, а не просто «табличка» на вході.

- Тож така табличка на медзакладі – «у законі»?

- У будь-кому закладі охорони здоров’я (лікарня, поліклініка, станція швидкої) людина проходить лікування, а як вже зазначено було, конфіденційна інформація про фізичну особу, в тому числі про стан її здоров’я (навіть якщо звичайна простуда) є інформацією з обмеженим доступом та може бути використана лише з дозволу особи. Адміністрація медичного закладу (лікарі) несуть відповідальність про нерозголошення інформації про стан здоров’я особи.

Стосовно «табличок» (наклейок) вже пояснював, законом не регулюється питання використання таких наклейок, вони носять виключно інформативний характер. Головне: наклейка про заборону зйомки знаходиться у вільному обороті, її може клеїти будь-хто на будь-який об’єкт, вона носить інформативний характер. Питання не в цьому, потрібно знати вимоги закону, які розповсюджуються на осіб, навіть без наявної наклейки або таблички та саме їх виконувати.

Ще раз хотів би наголосити, питання зйомки в різних місцях доволі обширне питання і відповідь на нього може суттєво різнитись в залежності від «вихідних даних» конкретної ситуації, мотивів, способу та підстав такої зйомки. До одного і того ж випадку, залежно від підстав зйомки, може бути застосовано різні норми закону.

Як приклад, якщо особа, в поліклініці фотографує інших осіб, їх симптоми хвороби,  медичні документи, які «не так» лежать або випадково стали їх доступні для огляду – звичайно це є порушенням вимог Закону, але якщо особа зафіксувала на відео наприклад момент вчинення злочину, або для того, щоб його присікти, це не буде порушенням.

Ваші сідниці на пляжі: як не стати героєм соцмереж?

- Якщо людина йде вулицею, відпочиває на пляжі, у кафе. І не хоче потрапити у кадр, коли хтось робить зйомку на телефон, камеру.  Адже знімок можуть викласти у соцмережі тощо. Як бути у цьому випадку?

- Частиною 1 ст. 307 ЦК України** встановлена презумпція згоди особи на зйомку. Це означає, що коли фото- чи відеозйомка відбувається на вулиці, під час публічної дії, на сесії будь-якої місцевої ради або іншому публічному заході, особа, що проводить фото чи відеозйомку, не мусить ні в кого питати жодного дозволу. Ніхто не може заборонити використовувати техніку в публічному місці через те, що хтось потрапив в об’єктив камери. Тобто, якщо особа перебуває у публічному місці, то вважається, що вона вже дала свою згоду на знімання, якщо вона прямо про це не заперечує.

Якщо ж конкретна людина заперечила проти фіксації, саме її зйомку потрібно припинити, а моменти з її участю видалити. При цьому не важливо, чи знімалося відео відкрито, чи на «приховану» камеру. Відтак, якщо оператор відкрито здійснював зйомку, будь-яка фізична особа, яка потрапила в кадр, має право вимагати не використовувати її зображення, але лише в тій частині, яка стосується особистого життя.

Але, крім випадків заборони зйомки, Цивільний кодекс також надає фізичній особі можливість захисту й тоді, коли вона попередньо погодилася зніматися. Людина, яка погодилась на проведення зйомок у приватних місцях, може вимагати негайно припинити знімати. І припинити зйомку потрібно одразу після цього. В цьому випадку особа може вимагати припинити публічно показувати ту частину зйомки, яка стосується її особистого життя. Публічним показ вважається і у випадку публікацій у соціальних мережах.

Є ще один момент. Якщо спочатку ви провели зйомку за згоди або мовчазної згоди людини, але потім вона змінила свою думку і заборонила  показувати частину зйомки (саме частину, а не всю), то ви будете зобов'язані її видалити. Якщо ж вимога особи про видалення не буде виконана, можете отримати позов до суду, зокрема, з вимогою про відшкодування моральної шкоди.

А ось прихована зйомка особи взагалі заборонена. Частина 3 статті 307 ЦК України передбачає: «Знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом».

в тему

Зйомка «режимного» об’єкта

Крюківський міст – стратегічний об’єкт. Чи можна його знімати дроном, робити зйомку на мосту тощо? Як пояснює фахівець, у законі взагалі немає нічого щодо заборони зйомки так званих «режимних об’єктів».

- Дуже часто можна зустріти вираз «режимний об’єкт» проте законодавчого визначення він не має. В Законі України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» визначено такі поняття, як 1) режим охорони; 2) охоронні заходи; 3) державна охорона; 4) забезпечення безпеки. Однак, поняття «режимних об’єктів» немає. В розвиток зазначеного закону було прийнято декілька підзаконних нормативно-правових актів***. Цими актами передбачено перелік органів державної влади, об'єктів підвищеної небезпеки підприємств, які мають стратегічне значення, тобто об’єктів, які підлягають обов’язковій охороні.

Необхідно звернути увагу, що у зазначених нормативно-правових актах не йдеться про можливу заборону використання техніки. Вони передбачають порядок і умови охорони важливих для країни об’єктів та осіб і, зокрема, спеціальний порядок допуску, зокрема і журналістів (через отримання перепусток, за наявності посвідчень тощо), проте не передбачають заборони зйомки на цих об’єктах.

Часто забороняють знімати митниці, приміщення органів влади та самоврядування, вокзали, метрополітени – тобто об’єкти, яких немає у вказаних переліках. Відповідно, аргументація обмеження прав особи на використання техніки внутрішніми локальними актами в даному випадку є протиправною, з огляду на те, що внутрішні локальні акти (інструкції, положення) розповсюджуються лише на працівників таких об’єктів, та не може мати «вищу» силу за Конституцію****

Отакої!

Зйомка з дрону: як не влетіти на тисячу гривень

- Правове регулювання щодо використання дронів у законодавстві України з’явилося лише 1 червня 2018 року*****. Відтепер, якщо ви бажаєте запустити дрон, який важить 2 кг і більше, не важливо, чи з відповідним устаткуванням для зйомки, чи без, ви мусите подати заявку та (в окремих випадках) отримати відповідний дозвіл від Повітряних сил Збройних Сил України, органів Державної прикордонної служби України, органів об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України, органів обслуговування повітряного руху та управління повітряним рухом тощо.

Якщо ж дрон важить менше за 2 кг, його можливо використовувати лише вдень. Є обмеження і щодо дальності польоту. Так,  виконувати польоти можна в межах прямої видимості, але не далі ніж 500 метрів від зовнішнього пілота. Максимальна висота – не вище за 50 метрів над рівнем земної (водної) поверхні.

Заборонені польоти дронів ближче за 30 метрів від людини, не ближче як за 50 метрів від груп людей до 12 осіб. І не ближче за 150 метрів від груп людей кількістю понад 12 осіб. За порушення зазначених умов використання дронів передбачений штраф від 1020 до 8500 гривень, якщо діяльністю дрона не було завдано матеріальних збитків.

Зйомка за допомогою дронів (чи без) приватного домоволодіння особи заборонена без її дозволу, при цьому правило «мовчазної згоди» тут уже не діє.

* Законом України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів» (стаття 1) визначено, що громадське місце   -  частина  (частини)  будь-якої  будівлі, споруди,  яка доступна або відкрита для населення  вільно,  чи  за запрошенням,  або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони

Приватним же місцем (місцем особистого користування), якщо ми говоримо про громадські заклади, є місце, яке може використовуватись (і мусить) виключно для особистих потреб окремого громадянина, без можливості доступу до нього сторонніх осіб. Це зазвичай приміщення або окремі кімнати в приміщеннях, такі як туалети, роздягальні, ванні кімнати, кімнати відпочинку і т.п.

** Статтею 301 Цивільного кодексу України чітко визначено, що фізична особа має право на особисте життя. Фізична особа сама визначає своє особисте життя і можливість ознайомлення з ним інших осіб. Фізична особа має право на збереження у таємниці обставин свого особистого життя.

Під поняттям "особисте життя" слід розуміти поведінку фізичних осіб поза межами виконання різноманітних суспільних обов'язків, тобто життєдіяльність людини в сфері сімейних, побутових, особистих, інтимних та інших стосунків, що звільнена від "тягаря суспільних інтересів" . Українське законодавство відносить право бути сфотографованим до особистих прав людини. Відтак фотографувати людину без її дозволу не можна.

Стаття 307 Цивільного кодексу. Захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відеозйомок

1. Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згоди. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

2. Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов'язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою.

3. Знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи, може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.

*** Вступив у дію Тимчасовий Порядок Використання Повітряного Простору України (далі Порядок), затверджений Державною авіаційною службою України. Цей Порядок прямо визначає умови, за яких дозволено використання дронів, тобто дистанційно пілотованих повітряних суден.

****Наказ Управління державної охорони України № 210 від 27.05.2011р. «Про затвердження Порядку забезпечення безпеки посадових осіб, щодо яких здійснюється державна охорона у місцях постійного та тимчасового перебування» та Постанова Кабінету міністрів України від 10.08.1993р. № 615 «Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності».

***** Частиною 2 статті 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір. У частині 3 зазначено, що це право можна обмежувати лише на підставі закону.