«Вітаю! Вас турбує працівник банку. Я хочу вкрасти ваші гроші»: як психологічно бути готовим до дзвінків банківських аферистів

За 11 місяців 2018 року в Кременчуці зареєстрували 551 випадків шахрайств. Серед цієї кількості, згідно з даних прес-служби Кременчуцького відділу поліції, 89 випадків відносяться до категорії банківських шахраїв.

На жаль, поки не всі кременчужани знають, що справжній працівник банку ніколи не запитає особисті дані власника картки. Мова йде про пін-код, термін дії карти чи cvv-код (три цифри під магнітною стрічкою на звороті карти). Тож маємо прикрі випадки, коли кременчужан грабують на кругленькі суми.

Банківські аферисти маскуються різноманітними способами, щоб видурити гроші. Наприклад, місяць тому «працівник банку» вкрав у двох кременчужанок 32 тисячі гривень. Чоловік під приводом «підвищити рівень безпеки персональних даних» зняв з карт по 16 тисяч гривень.

Ще один подібний випадок трапився у Кременчуці на початку листопада 2018 року. Тоді 60-річному чоловіку зателефонував «працівник банку» та надав «банківські послуги», які обійшлися пенсіонеру в 14 тисяч гривень.

Таким та багатьом іншим випадкам є психологічне пояснення. Коли людині телефонують з банку, вона починає відчувати страх за свої кошти. Саме завдяки цьому інстинкту просто маніпулювати свідомістю іншої особи та спонукати її до раптових дій.

Є три варіанти розвитку подій, відповідно до якого та чи інша людина реагує на страх. Про різновиди, які обирає людина для захисту, розповіла ТЪ  психолог-психотерапевт, член Української Спілки Психотерапевтів Ганна Чаплінська.

Перший варіант реакції на страх – ступор

Ганна Чаплінська пояснила, коли дзвонять з банку, людина завжди буде відчувати тривогу та страх. Адже для кожної людини залишитись без грошей, втратити заощадження або отримати величезний борг – це велике потрясіння. Отже деякі особи реагують на страх ступором.

Людина не усвідомлює все, що відбувається поруч. Її природній інстинкт – завмерти, щоб не зробити невірний крок.

За поясненням експертки, люди, котрі під часу стресу відчувають ступор, найбільше за інших підпадають під вплив. І таких людей більшість.

Другий варіант реакції на страх – активні дії

Осіб, що керуються цією моделлю поведінки, небезпечна ситуація спонукає  рухатись швидко, кудись бігти, щось робити. Так реагують тривожні люди, вони просто метушаться. Спокійний і доброзичливій голос шахрая їх заспокоює і згодом вводить в оману.

Третій варіант реакції на страх – атака

У групу «атакуючих» осіб можна зарахувати лише 5% людей. Психолог пояснила, що такі особи на страх реагують атакою і в результаті залишаються з грошима. Вони бачать небезпеку в усіх, хто поряд. І якщо при звичайних обставинах така поведінка є перешкодою для здорового спілкування, то при взаємодії з шахраями - це некерована верства населення.

Як шахраї обманюють та як цього уникнути

Ганна Чаплінська розповіла, що крім страху є багато факторів, які допомагають ввести нас в оману. По-перше, це звичайна вихованість.

Також розгубити може раптовість ситуації. Такий спосіб вводить людей у ще більшу метушню та неспокій.

Вихід з таких обставин, за думкою психолога-психотерапевта,  – мати холодну розсудливість. Не треба поспішати діяти, потрібно з самого початку змусити себе заспокоїтись. Варто попросити передзвонити через кілька хвилин. Якщо телефонував банківський шахрай, то зазвичай він навіть не передзвонить. Адже людина, котра не піддається маніпуляції одразу, не підпаде під вплив й згодом.  

Тож якщо вам телефонують по банківських питаннях та запитують особисті дані (пін-код чи просять назвати цифри, які містяться у надісланому смс), подібні речі повинні вас занепокоїти. Якщо ви відчуваєте, що ось-ось – і вас «захопить» ступор, або ви починаєте непокоїтися та збираєтеся кудись бігти, заспокойтеся. Не варто боятися бути невихованим та попрохайте передзвонити. Банківський аферист, скоріш за все, не телефонуватиме.

У іншому випадку можна запитати у людини на іншому «кінці дроту», як її звуть та в якому відділенні банку вона працює.  Часто шахраї не очікують таких запитань та починають нервувати, видаючи себе.