Млинці скінчилися!

Першого березня кременчужани прощалися із Масляною, проводжали зиму та зустрічали весну. Традиційно «головне гуляння» у Кременчуці проходило у Придніпровському парку. Як завжди на сцені з’явились казкові персонажі: Весна, Зима та Масляна, а дівчата у вишиванках пригощали тих, хто прийшов на прощання із Зимою, млинцями. Щоправда, їх, як завжди, не вистачило – розійшлись за одну хвилину, переважно у «пенсіонерські» руки.

– Гарні млинці, тільки мало, – каже пані Галина. Вона прийшла сюди зі своїми подругами скоротати перший весняний день. – Ми теж готували млинці на Масляну, пригощали рідних та друзів, їли млинці з медом, і зі сметаною, і з начинкою – сиром та грибами…

Однак якщо млинців на всіх не вистачило, то конкурсів було вдосталь – учасники і дрова пиляли, і картоплю чистили, і млинці на швидкість їли. Останні, до речі, чи то не дуже до смаку прийшлись, чи то «їдоки» були слабенькі – їли доволі довго. Слідом за конкурсами Весна прогнала Зиму, а її пугало спалили. Горіло воно добре: кілька хвилин – і від солом’яної ляльки нічого не лишилось.

Загалом, Масляну кременчужани відзначають по-різному – хтось ігнорує свято, а хтось притримується традицій:

– У нас на Масляну є така традиція – ми запрошуємо у гості тещу та пригощаємо млинцями, – розповідає Олексій. – Взагалі-то, я маю їх сам готувати. Однак у мене самі млинці погано виходять. То я тісто не таке зроблю, як потрібно – надто густе або дуже рідке. Та й кострубаті вони якісь…Тож переважно млинці пече жінка, а я роблю начинку. М’ясо, гриби прокручу, із цибулькою піджарю… Тещі сподобалось, вона нас похвалила.

А дехто за минулий тиждень навіть втомився від млинців:

– Та нарешті воно вже скінчилось! – розмовляли між собою дві дівчини у парку. – Це ж приходиш додому, а там стопка млинців. Так потроху кожного дня – і у спідницю тепер не впхнешся, а скоро ж весна!

– Не те слово, сама така. Нічого, піст починається, млинці їсти не доведеться!

Масляна на…Кіпрі!

Свята, схожі на нашу Масляну, є у багатьох країнах. Так, у Естонії у лютому відзначають Vastlapaev. Щоправда, це свято триває лише один день. Замість млинців естонці їдять булочки зі збитими вершками. Ще одна обов’язкова страва на це свято – гороховий або бобовий суп, який варять зі свинячими ніжками. Чеська Масляна називається Мasopust. Триває вона довго – з 6 січня до пасхального посту, однак святкується останнього тижня. Млинці тут замінюють пончики. Серед страв – свинина з «кнедликами», варені на парі галушки, запечені ковбаски, капуста та інша смакота. Запивають все це гарячим пивом та сливовицею. Також проходять масляничні карнавали та маскаради. Чехи вдягаються у мисливців, наречених, ведмедів та коней. Це час, коли не діють усі закони (крім кримінальних, звичайно), і коли можна казати усе, що в інші дні нормальній людині навіть у голову не прийде. Завершується все похоронами контрабасу – це символ балів та веселощів.

Мешканці Норвегії святкують масляну три дні. За цей час потрібно не просто наїстись досхочу, а так, щоб захотілось облегшити шлунок – це символізує заклик гарного врожаю на наступний рік. Є у них ще один звичай – ходити по хатах та хльостати «масляничною гілкою» (березова гілка, огорнута у кольорові папірці) сонь і стягувати з них ковдри. У Литві є Прощений вівторок. Цього дня влаштовують маскарад із казковими персонажами, танці біля багаття та спалюють опудало зими. Як не дивно, але навіть на Кіпрі є щось схоже на нашу Масляну – Апокрилія – це час, коли людина може насолодитися веселощами перед Великим постом. Триває «Масляна» на Кіпрі десять днів. Увесь цей час йдуть карнавали, костюми на які, як правило, шиють власноруч. Готують м’ясо усіх видів та сортів, ліплять равіолі та «бурекья» з м’ясною начинкою. На солодке готують спеціальне частування: «катайфі» (цукрові тістечка із замоченого в сиропі на основі рожевої води тіста) і «дактіла» (смачненькі тістечка з мигдальною начинкою).

За матеріалами calend.ru