У кременчуцькій бібліотеці розказали про все, що робить нас українцями

16.04.2019, 10:32 Переглядів: 2 826

Кременчужани зібралися, щоб послухати про українську мову, поезію, вишивку і дізнатися факти з життя Котляревського

14-го квітня у бібліотеці-філії №6 (проїзд Арсенальний, 5) провели етнографічно-краєзнавчий калейдоскоп на тему «Все, що робить нас українцями». Організатором виступила Сорокіна Тетяна Іванівна, завідувачка філії. Вона представила гостей заходу і передала слово одному з них — Ярославу Волошину, очільнику полтавського представництва ГО «Рух захисту української мови».

- Мова — це потужний інструмент, навіть зброя, яку часто використовували проти України, - каже Ярослав. - Загальновідомий факт, що Кременчук є російськомовним містом — це перебільшення. Я пам’ятаю, коли до мене зверталися слухачі безкоштовних курсів української мови, то вони питали про витоки, коріння Кременчука. Я знаходив переписи населення, в тому числі переписи, які публікувала країна-агресор. Навіть в тих переписах йде мова про те, що у Кременчуці завжди переважало україномовне населення. До того ж, в ті часи було так: якою мовою ти говориш, такої ти й національності. Тобто українців у Кременчуці завжди було більше. Саме тому я вважаю, що потенціал нашого міста є дуже великим, і правильними діями можна відродити його культуру.

Наступною до слова запросили педагога ліцею інформаційних технологій №30 Оксану Шевченко. Вона назвала причину, чому сучасні діти говорять не українською мовою:

- Я запитувала дітей, чому вони розмовляють на російській мові, і вони відповідали, що це тому, що їхні батьки на ній спілкуються.

Також в честь того, що восени буде 250-річчя від дня народження видатного українського поета і драматурга Івана Котляревського, вона поділилася фактами з його життя:

Іван Петрович ніколи не виїжджав за межі Полтавщини, окрім військової служби;
він жив у той час, коли всі дворяни говорили французькою і спонукали простий народ говорити російською. Українську мову в той час забороняли. А Іван Петрович не тільки говорив, а й писав українською;
при ньому він вимагав спілкуватися лише на українській мові;
у Наполеона в бібліотеці була «Енеїда», російський цар мав у своїй бібліотеці аж два примірники книги.

Відвідувачі мали змогу послухати вірші поетеси Тамари Васильєвої зі збірки «Мамина хустка», під час прочитання яких жінки починали витирати долонями сльози, адже поетеса торкнулася теми «мама і син». Вона читала вірші про Кременчук і Житомирське Полісся, і навіть «Ми всі українці», який написала за день до виступу.

Не забули і про інтерактив: це пісні «Зелений гай» і «Тебе я знайду» у виконанні юної співачки Даші Кисєльової, і ігри на знання української мови. В першій ти кажеш половину прислів’я, а інші мають його закінчити, а в другій кожен згадує прислів’я з числівниками (наприклад «сім разів відмір, один раз відріж»).

Останньою запросили виступити майстриню ручної вишивки Наталю Рому:

- Вишивка, це одне з найдавніших народних декоративно-прикладних мистецтв. Наша Україна славиться різними техніками і кожен регіон має свої характерні особливості: візерунки, кольорова гама і тканини.

Майстриня розповіла, що саме Франко ввів у моду носити вишиванки. Вона порівняла себе з Котляревським: він створював «Енеїду» 30 років, а Наталя вишивала сорочку 25 років. Ця сама сорочка, вишита технікою «білим по-білому», зайняла перше місце у номінації «авторська вишивка» на міському конкурсі вишиванок.

Після цього Тетяна Сорокіна подякувала всім, хто взяв активну участь в організації та проведенні заходу і запросила всіх бажаючих приміряти вишиванки та залишитися на чаювання.

Автор: Артем Кузьменко

Теги: библиотека мероприятия

Читайте telegraf.in.ua в Google News

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.