Помер відомий кременчуцький художник Микола Анісімов

Вчора, 31 березня, на 86 році пішов з життя відомий кременчуцький художник, член Національної Спілки художників України, Микола Тихонович Анісімов. Про це повідомила мерія Кременчука.

Народився Микола Анісімов 7 січня 1935 року в селі Соловйовка Курської губернії. Малювати почав ще у дитинстві. Але шлях у світ мистецтва був довгим і непростим. Спочатку Микола з 1954 по 1957 р.р. відслужив строкову службу в армії. Потім до 1964 р. працював на Харківському заводі імені Малишева.

У вільний від роботи час готувався до вступу в Харківський художньо-промисловий інститут, відвідував художню студію. Нарешті мрія здійснилася: в 1964 р. Микола Тихонович став студентом, навчався з великим бажанням і зацікавленістю. Здібному випускникові запропонували роботу в інституті, і 5 років Микола Тихонович викладав студентам ази мистецтва.

У 1975 року художник переїхав до Кременчука. Працював у Кременчуцькому відділенні Полтавського художнього комбінату, міських художньо-виробничих майстернях, був головним художником Кременчука, членом правління обласної організації Національної Спілки художників України, директором підприємства художньо-виробничих майстерень Кременчуцької організації Національної Спілки художників України.

Останній час викладав у Кременчуцькому національному університеті імені Михайла Остроградського: доцент кафедри гуманітарних наук, культури і мистецтва навчав молодь любити і творити прекрасне.

У творчому доробку пана Анісімова понад 300 живописних та графічних творів. Він є автором ряду монументально-декоративних робіт високого художнього рівня: мозаїк, настінного розпису, вітражів у громадських спорудах Кременчука, Світловодська, Горішніх Плавнів.

Серед таких творів:

• мозаїчне панно «Дитинство» у піонерському таборі «Зоряний»;
• розписи «Весілля» та «Україна» в інтер’єрі заводської їдальні Кременчуцького автозаводу;
• рельєф «Наша пісня» на фасаді палацу культури «Нафтохімік» площею 256 кв. м (до речі, твір номінувався на здобуття Державної премії імені Т.Г. Шевченка);
• розписи «Політ» у штабі льотного коледжу Національного авіаційного університету;
• «Чай» в інтер’єрі їдальні кондитерської фабрики;
• «Літо» у вищому професійному училищі №7;
• розпис-енкаустика «Винахідники» у вестибюлі науково-дослідного виробничо-технологічного інституту вагонобудування;
• вітражі «Спорт» у кафе-їдальні військової частини у Кременчуці;
• «Созидание» в Харківському інституті Укрдіпромістпром;
• «Бойова слава» у Краєзнавчому музеї смт. Павлиш;
• «Український орнаментальний мотив» та «Політ птаха» для інтер’єрів Світловодського заводу чистих металів;
• вітражі у вестибюлі Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, у дитсадку №35 та медичному коледжі Кременчука.

Неповторна краса природи надихала митця, тому в його творчому доробку з’явилися мальовничі пейзажі та неперевершені натюрморти. Окремий розділ у творчості художника Анісімова – портрети відомих кременчужан і найрідніших людей: матері, дружини, трьох доньок та онуків. Окремо слід відзначити галерею портретів «Почесні громадяни Кременчука» у вестибулі міської ради.

Останнім часом художник розпочав роботу над серією картин, присвячених історії Кременчука, але нові витвори у палітрі талановитого майстра, на жаль, завершити не судилося.

Микола Тихонович назавжди пішов у вічність, але про нього і далі нагадуватимуть його творчі доробки, які зберігаються у фондах Кременчуцького краєзнавчого музею, Кременчуцької художньої галереї, приватних колекціях Харкова, Києва, Дніпропетровська, Севастополя, Кременчука, а також Франції та Німеччини.