«Я не сумнівалася в виборі ні хвилини»: психолог з Кременчука Тетяна Ватульова про роботу в рятувальній службі

Нещодавно на каналі «Україна» відбувся показ прем’єрних серій серіалу «Виклик» про роботу рятівників. В очікуванні нових серій журналісти телеканалу Україна поговорити з психологом пожежно-рятувальної служби Полтавщини, нагородженою орденом княгині Ольги  ІІІ ступеня, Ватульовою Тетяною про специфіку роботи, трудові будні та час поза службою.

Яким був початок вашого кар’єрного шляху?

Мій шлях в психологічну службу ДСНС був довгим і непростим, але я не сумнівалася в своєму виборі ні хвилини. Коли проходила курси первинної підготовки, відразу зрозуміла, що перебуваю на своєму місці. Я завжди захоплювалася героїкою пожежної професії, багато спілкувалася з ветеранами, чорнобильцями. Історію колективу 4 загону  з охорони об’єктів, психологом в якому розпочинала працювати, відтворила в кольорових буклетах.

З самого початку робота була дуже цікавою і захоплюючою для мене.  Саме тоді я дізналася багато нового про взаємодію пожежного караулу на пожежах та у частині. Важливо було перекласти дані тестування  у реальні кроки для покращення роботи підрозділу. Минуло вже багато років, але я досі звертаюся  у своїй роботі  до досвіду, отриманого у співпраці з чудовими професіоналами.

Компетентні керівники, велике їм спасибі, чудово підтримують психологічну службу у психопрофілактичній роботі, яку ми з колегами психологами проводимо.

Що допомагає вам у роботі?

Я та мої колеги-психологи  ділимося напрацюваннями, щоб запобігти професійній крихкості. Наша налаштованість на співпрацю, досвід реальної роботи  в осередках надзвичайних подій,  взаємопідтримки є найбільшим ресурсом для мене.  

На мою думку, практичний досвід та постійне навчання дозволяють  психологам рятувальної служби виконувати поставлені завдання в зонах надзвичайних ситуацій та стихійного лиха. Так, у жовтні відбулися курси підвищення кваліфікації НУЦЗУ, а протягом останніх років удосконалювала знання позитивної психотерапії та навички першої психологічної допомоги.  

Також, ми постійно обмінюємося між собою досвідом, адже правильну комунікацію в екстремальних випадках можна вибудувати лише завдяки практиці. Мої колеги -психологи ДСНС знають як заспокоїти травмовану людину, допомогти вибрати правильне рішення та убезпечити себе.

Як працюють психологи у рятувальних службах? Розкажіть про свій звичайний робочий день.

Зранку зазвичай діагностуємо емоційний стан майбутніх рятувальників:  абітурієнтів у виші ДСНС, кандидатів на службу, працівників, які висуваються на посади з більшим обсягом роботи. У другій частині дня аналізуємо результати.

Щонеділі виїжджаємо в підрозділи, щоб поспілкуватися з рятувальниками. Навіть в усіх найвіддаленіших частинах співробітники можуть поділитися своїми думками щодо проблем у сфері відносин, керівництва, взаємодії та згуртованості. На основі реальних результатів психологічна служба готує висновки та надає рекомендації.

Рятувальники постійно стикаються з травмованими людьми та потребують психологічної консультації. Кожен випадок порятунку людини унікальний. Ми консультуємо, ретельно аналізуємо наслідки такої стресової роботи, проводимо практичні вправи на відновлення та релаксацію.

Який випадок ви пам’ятаєте найяскравіше зі своєї практики?

Перший досвід роботи в осередку надзвичайної ситуації я отримала  у 2007 році, коли населення постраждало від важких негативних наслідків вибухів артилерійських складів у с. Новобогданівка Запорізької області.

На момент роботи місцеві жителі декілька разів пережили травматичні події. Одне з головних завдань психологів нашої групи  у спілкуванні з постраждалими  полягало в тому, щоб люди, які працювали з нами у групах чи індивідуально, отримали новий досвід - досвід прийняття, право на будь-які емоційні реакції у незвичній, неадекватній ситуації. Ми отримали хороші відгуки.

Був й інший випадок, який надовго запам’ятався мені.

Які риси ви цінуєте в керівниках найбільше?

Важливо, щоб керівник на власному прикладі демонстрував, як не занепадати духом, довіряти собі та як до ускладнень ставитися з гумором. З досвідом я відчула радість від можливості докласти зусиль, повірити і зробити, незалежно від обставин.

Як ви реагуєте на фільми та серіали про роботу рятувальних служб? 

Я обожнюю фільми та серіали про вогнеборців, де сила людського духу та прагнення допомогти долають всі перешкоди. Головна цінність - хоробрість,  перемога людини над природою. Як говорить один з моїх колег: «Зі стихією неможливо домовитися, вся надія на себе».

Емоційна насиченість спонукає до обговорення, а це завжди згуртовує людей. До того ж гарні герої є ресурсом для тих, хто потрапив у скрутну ситуацію,  а харизматичні професіонали додають енергії глядачам.

Яке хобі допомагає вам відволіктися від тяжкого робочого дня та відпочити?

Я прагну живого спілкування. Це родина і близькі друзі , які  вміють відволікати та співчувати. Моє хобі – мрії, гарні думки, оптимізм. Підтримую себе у рівновазі, люблю нові знайомства. Цікава подія, якою завжди ділюся - це новий серіал. Люблю, коли присутні елементи детективу, який включає аналітичне мислення. Чудовий спосіб провести час з чоловіком або подругами.

Жінок, які працюють в рятівних службах, значно менше, ніж чоловіків. Скажіть, чи зустрічались якісь стереотипи на вашому кар’єрному шляху?

Справа в тому, що традиційні форми роботи жінки у ДСНС дуже змінилися. Коли я вступила на службу, у багатьох колективах були поодинокі посади, які займали жінки. Їх цінували за кращу виконавчу дисципліну, вміння довго виконувати кропітку роботу без помилок, проте можливостей до просування по службі було небагато.

Зараз ситуація змінюється, мої чудові колежанки-офіцери почали обіймати керівні посади начальників відділів та начальників частин, провідних фахівців рятувальної справи.