Вербна неділя: цікаві факти та звичаї

В неділю увійшов колись Ісус до Єрусалиму, а люди вітали його пальмовими гілками. Тому у багатьох країнах Європи свято називають Пальмовою неділею. Проте, в наших широтах пальми не ростуть. Весна починається з цвітіння верб, і саме на вербу наші пращури замінили пальму.

З самого ранку в цей день люди йдуть до церкви, аби посвятити вербні гілочки. Багато хто пам’ятає і про народний звичай: бити один одного посвяченими гілочками, промовляючи: «Не я б’ю, верба б’є, за тиждень Великдень, недалечке червоне яєчко!». Іноді, б’ючи дітей, додавали: «Будь великий як верба, а здоровий як вода, а багатий як земля!». Вважалося, що це додасть малечі здоров’я та виб’є геть погану вдачу.

Перед Вербною неділею зазвичай прибирають оселю, бо посвячену вербу можна вносити лише в чистий дім. Напередодні готували кілька страв (обов’язково пісних!), адже у свято не варто братися до будь-якої хатньої роботи.

Посвячені гілочки зберігали у домі протягом усього року – вважалося, що вони захищають оселю від злих духів. А якщо гілочка пустила коріння, її висаджували біля колодязя, аби очищати воду.

У давнину посвячену вербу використовували й у народній медицині. Вірили, що якщо з’їсти кілька «котиків», не буде боліти горло. Іноді бруньки вживали від безсоння, а виваром верби змочували чоло від головного болю.

Сьогодні для більшості українців верба є символом життя та наближення одного з найбільших християнських свят – Великодня.